Стимуляція чи симуляція?

Більшість пасічників цілком резонно прагнуть, аби навесні їх підопічні вийшли на пік розвитку якомога раніше. «Медовикам» сила потрібна для гарних врожаїв з ранніх взятків, наприклад, з акації.

«Пакетникам» треба мати змогу вже з початку травня формувати відводки. Та найбільші вимоги – у матководів, яким сильні сім’ї потрібні ще раніше. Спочатку – для масової закладки трутня (початок квітня), потім – для формування стартерів та виховательок (третя декада квітня). І, нарешті, на початку травня, як правило, потрібна чимала бджоломаса для заселення нуклеусів.

Проте, з цього правила бувають і винятки. Деякі любителі розмірковують приблизно так: у мене головний взяток сонях – з початку липня. Так, навіщо ж форсувати події з нарощенням бджіл, щоб зароїлися і повтікали?

Зимний березень

Факторів, від яких залежить вихід сімей на пік сили, достатньо багато. Однак можна виділити три з них у якості головних.

По-перше, це – вихідні умови. Тобто сила, з якою сім’я вийшла з зимівлі. Очевидно, що цей фактор залежить від того, якою силою бджоли пішли в зиму, та якості самої зимівлі.

По-друге, це – погодні умови   навесні. Тут все зрозуміло. Ну, і по-третє, порода бджіл. З боку це може виглядати дивно, але практика свідчить: у той час, коли одні породи (наприклад, українська степова та бакфаст) навесні довго розкачуються, інші (карпатка та карніка) демонструють стрімкий (бурхливий) розвиток. У кінцевому рахунку, нерідко, навіть вийшовши з зимівлі значно меншою силою, ці бджоли вже до кінця травня випереджають тих, що довго запрягали!

Так вже повелося, що більшість колег відправною точкою весняного старту (початку сезону) вважають перший повноцінний очисний обліт, який у більшості регіонів України найчастіше відбувається на початку березня. Проте, на думку автора цих рядків, такий підхід є не зовсім виправданим. Річ у тім, що дуже часто після першого обльоту, ще мінімум на місяць встановлюється нельотна погода. Нерідко навіть геть зовсім без «вікон». У цей період бджоли фактично продовжують зимувати, при тому, що навіть у найстійкіших після першого обльоту точно з’являється розплід. Як правило, його зовсім небагато – по долоньці на 2-3 рамках. Цього, навряд, вистачить навіть для часткової заміни зимувалих бджіл. Але заради нього бджоли вимушені підтримувати належну температуру та годувати. Добре, коли у гнізді є запаси перги. Хоча існує думка, що якщо перга перемерзла взимку, то втратила свої якості. У такому випадку бджоли змушені годувати розплід за рахунок власних «жирових» запасів, які після зимівлі вже й так на мінімумі. Взагалі, практика свідчить: ніщо так не виснажує (зношує) бджіл, як виховання розплоду, особливо, за несприятливих умов (пізня осінь, рання весна)! З огляду на це, велике запитання – чи є відносно ранній обліт благом? Цього сезону на більшості території країни бджоли мали змогу облетітися у середині лютого! Так, такий обліт дозволив бджолам випорожнитися після зимівлі, що є добре, проте має і «побічну» дію. От як його класифікувати: зимовим чи першим весняним? Скоріш, все ж перший варіант!

Бджоли vs. медоноси

Зазначимо, що приблизно після першого обльоту між бджолами та природою починається таке собі змагання: хто швидше розвиватиметься. Від того, хто буде тримати перед, багато в чому залежить і кінцевий результат. Справа у тому, що розвиток медоносних рослин залежить від накопичення так званих «ефективних температур». Якщо у середині квітня, після зими раптом відразу настає літо (як це було у 2012-2013  рр.),  акація зацвітає на початку травня. Тоді як бджола розвивається 21 день, незалежно від зовнішньої температури! Результат – сім’ї не встигають набрати силу на акацію… Цього року у деяких регіонах України вже у лютому почали «пилити» ранні пилконоси, хоча повноцінного обльоту саме там ще не було. Такий перебіг подій – вкрай невигідний для бджіл. Бо ще календарна зима на дворі, а природа (медоноси) вже має фору.

Отже, повертаючись до «змагань», відзначимо, що для бджіл найбільш невигідною у березні є погода з високою середньою температурою, проте недостатньою для льотної діяльності бджіл. До прикладу, вдень – не більше 10ºС, що недостатньо для продуктивного льоту бджіл за пилком. А вночі – біля 5 град. (середня – десь 7,5ºС). Негативний ефект підсилюється похмурістю (відсутністю сонця). За такої погоди природа розвивається «аж бігом», тоді як бджоли топчуться на місці. Як наслідок, вони або зовсім пропускають, або ж використовують тільки мінімально весняний медоносний конвеєр. Типова картина: цвіте верба – гарний весняний пилконос та медонос,  а бджоли сидять… Для бджіл краще, аби вдень було +12- 13ºС, бажано з сонцем, а вночі можна навіть і померзнути за невеличкого  «мінусу»  (2-3ºС). Середньодобова температура за грубим підрахунком складатиме біля 5ºС. Очевидно, що для бджіл (а, отже, і для їх господаря) краще другий сценарій з меншою середньодобовою температурою! На практиці дуже несприятливим для бджіл був початок весни 2015 р. Після відносно раннього обльоту у першій декаді березня, справжнє весняне тепло прийшло тільки через місяць – ближче до Пасхи (12 квітня). До цього бджоли майже не мали можливості поповнювати запаси пилку. Натомість, ідеальною у цьому плані була весна 2014 р.: ранній обліт (на 8 березня) і можливість час від часу літати за пилком. Температура у такі сприятливі дні була здебільшого «пограничною» +11- 13ºС, але з сонцем! Аби бджоли могли максимально використовувати такі «вікна», бажано, аби точок був на сонці та у затишку.

Пилок – усьому голова

Отже, головним весняним «драйвером» (стимулятором) розвитку сімей є більш- менш регулярне надходження свіжого пилку! Саме свіжого, тоді як ефективність білкових підгодівель, як-то канді з пилком, або з диво мікроелементами, виглядає сумнівною. Ось, коли пішов пилок, тут вже можна допомагати і стимуляцією: розпечатувати медові рамки, час від часу (чим частіше, тим краще) дражнити сиропом або ситою (мл. по 250-300). Це можна і потрібно робити під час похолодань, що чергуються з «вікнами». Проте, слід уникати переохолодження гнізда. Навпаки, воно має бути максимально утеплене. З вуликами на рамку рута (230 мм.) добре зарекомендував себе прийом, коли гніздо в одному корпусі знизу герметично перекривається фольгоізолом (товщиною 3-5 мм.).

Льоток – тільки круглий, і те не повністю відкритий, а на пару бджілок. Зверху гніздо також перекривається фольгоізолом, що має декілька дірочок (погризений) для проходу бджіл. Зверху ставиться другий корпус з декількома рамками, можна кормовими. Ці стільники можна поступово розпечатувати та заливати у них гарячий сироп (ситу), без охолодження гнізда. Підгодівля буде частково стікати на голови бджолам, забезпечуючи потрібний активізуючий ефект. Другий корпус теж герметично накривається. На фоні більш-менш регулярного надходження пилку, такі заходи у березні-квітні є дуже ефективними. Тепле, компактне гніздо, харчі під боком, пилок надходить, стимуляція – що ще треба для щастя?

Слід зазначити, що будь-які штучні стимулюючі заходи потребують значних витрат часу. Тому, дуже бажано, аби ефект від них перекривав (компенсував) ці часові втрати. Ще раз підкреслимо: без надходження пилку ефективність вищезгаданих заходів украй сумнівна!

Таку стимуляцію має сенс припинити з настанням більш-менш стійкої льотної погоди, коли бджоли починають приносити вже відчутні (а не тільки на прокорм) обсяги пилку та нектару (кінець квітня). Тоді компактність навпаки може загальмувати розвиток. Аби цього не сталося слід замислитися про розширення!

Інформація взята в журналі «Пасічний Журнал».
Випуск Березень 2016
Автор невідомий. стр 4-6
Youtube канал Пасічного Журнал https://www.youtube.com/channel/UCXGGe…SgkihDSa9w
Сайт http://apijournal.com/