ЯК ПРИСКОРИТИ ВЕСНЯНИЙ РОЗВИТОК СІМЕЙ

Перш ніж розпочати розмову про застосовувані навесні методи прискорення розвитку сімей, варто нагадати, що жоден із них не замінить відповідної підготовки сімей до зимівлі. Хороших ефектів можна досягти тільки тоді, коли сім’ї сильні і мають великі запаси меду і пилку.

Класичний спосіб прискорення весняного розвитку бджолиних сімей — щоденне спонукальне, або стимулююче підживлення невеликими порціями (0,5—1 склянка) рідкого сиропу.

Таке підживлення імітує надходження нектару і спонукає бджіл інтенсивніше годувати матку. Незважаючи на широке поширення, це не найкращий метод, причому трудомісткість – не найголовніший його недолік. Підгодівля, розпочата ранньою весною, може бути причиною загибелі багатьох бджіл, які, ошукавшись появою «нектару», вилітають з вулика на пошуки пилку і гинуть від негоди. Підживлення потрібно було б робити тільки в теплі дні, які підходять для польотів, а таких днів навесні небагато. Крім того, бджоли, збуджені надходженням корму, стають схильними до крадіжки, особливо якщо підживлення ведеться щодня.

У великих бджільницьких господарствах підживлення такого типу ведеться тільки у випадку, коли потрібно дати бджолам ліки (наприклад, проти інфекційної хвороби), які потрібно розводити цукровим сиропом.

Фахівці радять 1-2 рази дати бджолам після обльоту теплий сироп (ситу) як засіб, що сприяє очищенню сімей від збудників нозематозу.

Таке підживлення стимулює бджіл після зимового відпочинку та сприяє повному очищенню травного тракту. На сім’ю дають не більше 0,5-0,75 л сиропу, за один або два рази, у підігрітому вигляді, у вечірні години. У районах із запізнілою весною та ранніми медозборами таке підживлення може справді прискорити весняний розвиток. Найкращі результати можна отримати, якщо замість цукрового сиропу приготувати сироп із додаванням меду (зрозуміло, отриманого від здорових сімей). Коли ставлять годівниці, потрібно простежити, щоб не переохолодити гніздо.

Недоліків вищезгаданого методу позбавлений інший спосіб: підживлення роздрукованими медовими стільниками, що знаходяться у вулику.

Таке підживлення дозволяє бджолам щедріше харчуватися. Внаслідок цього вони виділяють більше молочка та інтенсивніше годують матку. Розтин осередків найзручніше робити спеціальним валиком з набитими рядами гвоздиками. У процесі роботи валик обполіскують у воді, щоб не залучати бджіл-крадіїв, а також для того, щоб змивати крихти воску, що налипли на валик, і мед. Якщо валика немає, можна скористатися вилковим пасічним ножем або навіть загнутою стороною бджільницької стамески.

Технологія цього підживлення дуже проста. Швидко відсувають (на 8-10 см) бічний утеплювальний мат і перебирають стільники до першого з розплодом. Останній стільник з медом (найближчий до стільників з розплодом) швидко розкривають валиком (стільник не виймають, валик прокочують у двох напрямках) з боку гнізда на поверхні 1-2 кв. дм.

За хорошої організації праці операція триває не довше 1 хвилини. Через 5-6 днів підживлення повторюють. Зазвичай до цього часу розкритий сот вже повністю засіяний, тому подібним чином відкривають наступний. Підживлення можна почати відразу після обльоту і продовжувати до появи перших медозборів. Виготовляється у будь-яку погоду, оскільки не провокує бджіл на виліт і не викликає крадіжки, а коротке розтин вулика не переохолоджує гнізда.

Ще менш трудомістка весняна стимуляція маток у багатокорпусних вуликах.

Зимівка сім’ї протікає у двох корпусах. Переконавшись після першого обльоту, що у верхньому корпусі розташований переважно друкований розплід, корпуси міняють місцями. Матка переходить у верхній корпус і починає тут яйцекладку. Більшість запасів знаходиться під відкритим розплодом. Бджоли переносять мед у верхній корпус, при цьому краще харчуються. Термін перестановки корпусів варіюється в залежності від погодних і кліматичних умов (для регіонів з помірним кліматом — кінець квітня — початок травня, у тепліших регіонах — на 2 тижні раніше). Відразу після обльоту у верхньому ярусі багато корпусного вулика можна розкрити кілька кв. дм сотів з медом, так само, як у вуликах інших типів.

Ще один різновид стимулюючої підгодівлі – підживлення тестом. Вона зручна тим, що не вимагає частого втручання у життя вулика і не викликає крадіжки.

Однак тісто повільніше засвоюється бджолами, для його розщеплення вони змушені використовувати велику кількість ферментів, що виділяються травними залозами, а також приносити воду. Тому отримані результати можуть бути дуже різними, залежно від місцевих умов, погоди та сили сімей, що підгодовуються. На думку деяких бджолярів, цукрово-дріжджове тісто, що дається бджолам перед обльотом, може несприятливо впливати на розвиток сім’ї або не сприйматися бджолами. Підживлення після обльоту дійсно збільшує темп яйцекладки, але не підвищує продуктивність.

Цукрово-дрожжеве тісто та цукрово-медове тісто дається бджолам безпосередньо після обльоту (0,5-1 кг на 1 родину). Бджоли-працівниці переробляють цю кількість протягом 7-14 днів. Якщо стоїть хороша погода, а медозбору ще немає, підживлення можна повторити.

Це підживлення не може замінити підживлення білкове. Кількість білка, що міститься в дріжджах, дуже мало в порівнянні з весняною потребою бджіл в білку. Ніяка підгодівля не в силах замінити пергу чи пилок; ніяке підживлення не буде ефективним, якщо в гнізді немає запасів пилку. Інтенсивний розвиток сімей, які відчувають «пилковий» голод, можливий лише після того, як цей голод буде вгамований пилком, що приноситься з рослин.

Подбати про запаси перги у бджолиній родині належить з осені, про це вже йшлося. Однак якщо в магазині є стільники з пергою, ними можна скористатися і навесні, розширивши гніздо.

Можна замінити сот із залишками меду на хороший стіл з пергою, зігрівши його в теплому приміщенні. Сот поміщають між стільниками з розплодом, щоб він був у зоні яйцекладки. Бджоли швидко «оприбуткують» нагрітий сот, а вийнятий мед можна розкрити і помістити між роздільною дошкою та матом. При необхідності бджоли будуть приносити його звідти і витрачати. Залишену провесною за роздільною дошкою пергу бджоли в гніздо не переносять.

Ще один спосіб інтенсифікувати розмноження – полегшити бджолам обігріву гнізда, звузивши вулички між рамками до ширини 8-9 мм.

Міжрамкові прокладки повертають на 90* до зимового положення міжрамкових прокладок (розміри прокладок — 8×12 мм). Звуження вуличок застосовують у слабких сім’ях із меншим числом бджіл.

Метод посилення розмноження, що зветься Блінова, полягає у відділенні рамок з розплодом від інших рамок.

Гніздо, як завжди, розташовується навпроти льотка, але складається тільки із сотів із розплодом. Гніздо обмежують розділювальною дошкою, а безпосередньо за дошкою поміщають стільники із запасами, до яких бджоли переходитимуть під дошкою. Вулик добре утеплюють з боків та зверху. Якщо в частині з розплодом мало вільних осередків або не вистачає пилку, гніздо слід розширити на 1 сот для розплоду або дати запаси перги. У частині із запасами можна помістити сот для накопичення нектару (далеко від гнізда частини). У разі зростання медозбору він запобігатиме заливанню нектару в комірки сотів гнізда. У сформованому таким чином гнізді легко обігріти розплід, зібраний у невеликому обсязі. Бджоли легко добираються до запасів і при необхідності переносять мед у гніздову частину. При оглядах та роздруківці стільників гніздо не переохолоджується, тому що розкривається лише магазинна частина. У міру розвитку сім’ї та поступового підвищення температури поза вуликом гніздо 1-2 рази розширюють на 1 рамку, який переносять через розділову дошку. Потім її зовсім прибирають. У сильних сім’ях обігрів розплоду не становить проблеми, оскільки бджоли покривають усі стільники. Не треба у сильних сім’ях і звужувати вулички.

Найкраща гарантія гарного розвитку навесні – зимівля сильної родини.

Якщо після зимівлі деякі родини сильно ослабнуть, потрібно якомога раніше поєднати їх у сильні та повноцінні. Це роблять одразу після головного весняного огляду.

Дмитрієва Уляна
“Вибрані 600 практичних порад. Бджільництво”