ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ БДЖІЛ ВЗИМКУ

Більшість комах переносить зиму в стані, що завмерла, і не споживає корми. Бджоли ж усю зиму споживають мед, за рахунок якого виділяють тепло та живуть у порівняно активному стані.

З настанням холодів бджоли збираються до щільного клубу, добре пристосованого до економного витрачання тепла. Бджоли, що знаходяться всередині клубу, активніші, сидять пухко, можуть переміщатися на стільниках. Бджоли ж на периферії клубу утворюють «кірку» клубу, сидять щільним шаром, притиснувшись одна до одної, частина бджіл розміщується в порожніх осередках сотів; призначення «кірки»-зберігати тепло, знижувати його втрати через поверхню клубу. Така структура клубу при спокійній зимівлі потребує мінімальної витрати корму на обігрів.

Клуб бджіл завжди збирається у певному місці гнізда, поступово концентруючись ще з осені. Верхнім краєм бджоли клубу впритул дотикаються із запасами меду в стільниках, що забезпечує нормальне харчування бджіл у холодних умовах. У міру витрачання меду клуб переміщається у вертикальному напрямку.

Бджоли клубу харчуються медом, забираючи його з осередків без будь-якої попередньої підготовки (розрідження). Різниця у вмісті води в запечатаному меді та у відкритих осередках усередині клубу незначна, як і в концентрації меду в осередках та медових зобиках більшості бджіл. Усередині клубу бджоли не розріджують мед перед його споживанням, як це раніше вважали деякі бджолярі.

Живлення бджіл, що становлять зовнішній шар кірки, здійснюється після переміщення цих бджіл у тепліші шари клубу. Деякі дослідники безпосередньо спостерігали бджіл, що «пірнають» у глибину клубу з його поверхні. Бджоли зовнішнього шару клубу, що у умовах низької температури, відрізняються зниженим рівнем обміну речовин, у спокійному клубі вони переміщаються порівняно рідко.

Бджолина родина середньої сили витрачає у першу половину зими по 20-25 г меду на добу. Виділяє вона у цей період 3,5-4,4 ккал тепла за 1 год. З кінця лютого, коли в сім’ях з’являється розплід, витрати меду зростають приблизно вдвічі. Загальна витрата меду бджолиними сім’ями за зиму залежить від тривалості зимівлі та умов, у яких бджоли зимують. На півночі бджоли споживають його по 8-10 кг, на півдні-6-8 кг на сім’ю. У зимівниках (на півночі) сім’ї бджіл споживають трохи менше корму, ніж на волі. Після першого очисного обльоту витрати меду бджолиними сім’ями різко зростають у зв’язку з необхідністю підтримувати в гнізді високу температуру для вирощування розплоду.

Споживання меду взимку залежить також від сили сім’ї. Зі збільшенням сили витрата меду загалом сім’ю збільшується, але в 1 кг бджіл-зменшується.

Бджолам заготовляють запаси меду, які будуть потрібні не тільки на зимівлю, а й на життя восени та навесні до появи значного медозбору. На весь цей час сім’ї потрібно у центральних та північних областях 25-30 кг меду, а у південних – на 5-8 кг менше.

Протягом усієї зими бджоли харчуються медом, не виділяючи калу. Він концентрується у них у задній кишці, яка навесні сильно збільшується в обсязі. Калові маси надходять у задню кишку в розрідженому стані, але вони згущуються. Вода та розчинені в ній речовини всмоктуються ректальними залозами.

У нормальних умовах при зимівлі в приміщенні маса задньої кишки бджіл з калом у грудні дорівнює приблизно 18 мг, у січні – 20, у березні в лютому – 24, у березні 32, у квітні, перед весняним обльотом, – не більше 34-Збмг. Цього місяця бджоли облітаються та звільняються від калу. Бджола може утримувати до 40 мг калу (майже половину ваги тіла). При подальшому підвищенні кількості калу, якщо бджоли не зможуть облетітися, вони починають турбуватися, відриватися від клубу і випорожнюватись на стінках вулика, стільниках, дошках поблизу льотка. У бджіл з’являється пронос, багато хто гине, сім’я слабшає і може навіть загинути.

У південних областях країни, де бджоли зимують на волі і можуть облітатися у відлизі, якість меду не має такого важливого значення для успішної зимівлі бджіл; вони протягом зими можуть кілька разів облітатися та звільнятися від калу.

При харчуванні доброякісним медом пронос у бджіл може виникнути лише в тому випадку, якщо вони змушені з’їдати його надмірно багато (занепокоєння через миші, загибель матки, при зимівлі в умовах дуже високої температури, в надмірно сухому або сирому приміщенні) . За нормальних умов вміст калу до весни піднімається лише до 3б мг і проносу у бджіл немає. Найбільш небезпечною для зимівлі бджіл є домішка падевого меду в їх кормах.

В задній кишці завжди міститься фермент каталаза, пов’язаний з наповненням кишки калом. ,9 од. Отже, бджоли, пристосовані до більш тривалої зимівлі, мають і більш високу активність каталази.

У зимових умовах бджоли можуть харчуватися тільки рідким медом: вони гинуть, якщо в осередках виявиться мед, що повністю закристалізувався, тому на зиму не можна залишати у вуликах мед, який відрізняється підвищеною схильністю до кристалізації.

До недавнього часу вважали, що бджолам взимку потрібен тільки мед (цукор). Однак тепер з’ясовано, що бджоли, позбавлені запасів перги, зимують гірше, а навесні слабшають. дуже мало в меду, але які потрібні їм для нормальної життєдіяльності; з кінця лютого бджоли споживають пергу для вирощування личинок, тому потрібно дбати, щоб перга була у гніздах усіх сімей.

Г.Ф. Таранов

«Корма та годування бджіл»