• Скидки
  • Молдова
  • График работы
  • Покупаем воск
  • ЦЕНЫ
  • Бесплатная консультация

Розширюємо — з розумом!

 

2017-04-28_12-02-41

Десь на початку третьої декади квітня (строки залежать від погоди та регіону), після повної заміни зимових бджіл та з встановленням постійної льотної погоди «вуликова субстанція» (вираз Пауля Юнгельса) починає стрімко прибувати. По-перше, починають масово виводитись молоді бджоли, по-друге, матка нарощує темпи яйцекладки, по-третє, збільшуються запаси пилку та нектару. Це – якісно новий етап у житті бджолосім’ї. До цього «вуликова субстанція», навпаки, скорочувалась – корми активно споживались та перегонялися у розплід, свіжий принос розходився «з коліс», старі бджоли масово відходили – або, у кращому випадку, залишалась незмінною!

Memento mori

Зволікання з розширенням – майже смерті подібне! Бо у такому випадку розвиток сім’ї, що тільки набрав темпи, штучно загальмується з вини пасічника. «Медові» бджоли за пару погожих днів «заб’ють» гніздо нектаром та пилком з садків, матка просто не матиме місця під засів! Разом з тим, важливо не перестаратись. Бо розширення «з запасом», може призвести до погіршення мікроклімату у вуликах, особливо, за повернення холодної погоди, що, як мінімум, не сприятиме розвитку, або може, навіть, загальмувати його.

Як же бути? З одного боку, промисловий підхід передбачає разове розширення корпусами. З іншого боку, уявіть собі, що у 20-х числах квітня поставили другий корпус рута, збільшивши обсяг вулика одразу удвічі. Хай навіть у першому на цей момент бджолам було вже тіснувато. Усе тепло буде зверху – у напівпорожньому корпусі. Не дуже… Правда? А якщо розширення корпусом дадана (на 300 мм.)? Однозначно, не варіант! Треба щось вигадувати. При цьому, для практичного використання вбачаються три підходи.

Арифметика розширення

Теоретично, розрахувати динаміку нарощення бджоломаси не так вже і важко. Якщо зимові бджоли повністю змінилися, відхід бджіл буде мінімальним і їм можна знехтувати (принаймні, у дуже короткостроковому періоді). Прихід же бджіл залежить від наявних обсягів печатного розплоду. Проблема тільки – з точністю оцінки його обсягів. Припустимо, що на 20 квітня «печатка» є на 4 рамках рута по 2/3 рамки. Враховуючи, що приблизна кількість чарунок такої рамки (на 230 мм.) складає 6 тис., під розплодом буде десь 4 тис., тобто усього 16 тис. розплодних чарунок. Протягом 12 днів – до 2 травня – цей розплід вийде повністю. В результаті чого з’явиться 1,6 кг. бджіл. З розрахунку 200 гр. на рамку, їм потрібно мінімум близько 8 додаткових рамок! Аби наше припущення було реальним, треба щоб у період з 30 березня по 11 квітня матка у середньому відкладала більше 1,5 тис. яєць на добу (можливе рівномірне збільшення яйцекладки з 1 до 2 тис. за цей період). Реальний розклад? Як подивитися…

Способи розширення багатокорпусників

Промисловий.

Розширення другим корпусом «під низ». В принципі, достатньо технологічна процедура. Цей корпус може навіть залишатися після зимівлі, що проходила у двох корпусах. Коли гніздо зверху, то втрати тепла навесні у такому випадку незначні. Однак відомо, що бджоли куди більш завзято йдуть наверх, аніж донизу. Хоча, якщо вже припече (буде тісно) – самі витіснять матку вниз! По ситуації, пасічник може поміняти корпуси місцями з настанням стійкого тепла.

Аматорський.

З елементами по-рамкової роботи. Сутність у тому, що частина (або половина) рамок, як правило, кормові та з печатним розплодом з освоєного першого корпусу піднімається у другий, та розміщується по центру над рамками, що лишилися знизу. Це дозволяє зберегти «вертикальність» та компактність гнізда та його температурний режим. Потім поступове розширення відбувається з боків, але теж по-рамково.

Компромісний.

Другий корпус ставиться через плівку,  яка поступово загинається по мірі його освоєння бджолами. Для початку можна загнути біля передньої або задньої стінки см. на 10. При цьому, не обов’язково, щоб другий корпус був повністю заповнений рамками. Днів через п’ять можна збільшити площу дотику удвічі, а ще через тиждень – прибрати плівку зовсім.

Куди більш зручно розширювати вулики магазинними надставками (рамка на 145 мм.), коли гніздовий корпус – дадан (на 300 мм.). У такому випадку ризими порушення мікроклімату у гнізді мінімальні. Або навіть лежаки. От вам і перевага цієї конструкції вуликів! Навіть, якщо по боках гнізда буде підставлено трохи більше рамок, ніж треба – це не має дуже нашкодити температурному режиму. Зазначимо лишень, що за будь-яких обставин, у цій порі категорично не рекомендується порушувати цілісність (рвати/різати) розплодного гнізда! Незалежно від породи бджіл та сили сім’ї. Розширення – тільки обабіч, зверху, або знизу.

З вощиною – обережно!

Як правило, перше розширення здійснюється світло-коричневими стільниками. Бажано, щоб вони були не геть «сухі», а з клаптиками меду/перги. Якщо ні, то не завадить трохи полити (побризкати) сушник цукровим сиропом або медовою ситою. Проте іноді пасічники, особливо початківці, поспішають з підстановкою вощини. Цього робити не варто. Освоєння вощини у цей час забирає у бджіл багато енергії та часу, що не найкращим чином позначається на темпах розвитку. Зворотні холоди, навіть тимчасові, взагалі можуть відбити охоту будувати. Коли бджоли «затопчуть» цю вощину, то це вже не те… Крім того, досить часто за несприятливих умов вощину гризуть. Хай там як, але необхідною передумовою для постановки вощини навесні є впевнена «побілка» рамок та/ або початок відбудови «язичків» у вільному просторі вулика (за заставною). Без цих ознак про вощину і думати зась! Та навіть за їх наявності  зловживати «штучною» теж особливо не слід. Максимум, можна дати пару рамочок на сім’ю обабіч розплодного гнізда за умов гарної погоди та взятку і достатньої сили сім’ї. Зробити упор на розширення штучною краще вже ближче до середини травня, коли молодих бджіл буде вдосталь. Особливо доцільно використовувати для будівельної діяльності взяток з ріпаку, аби на акації звільнити бджіл від зайвих будівельних навантажень. Тим самим підвищити вихід меду.

Інформація взята в журналі «Пасічний Журнал».
Випуск Березень 2016, стор 7-8. Автор не вказаний.
Youtube канал Пасічного Журналу https://www.youtube.com/channel/UCXGGe…SgkihDSa9w
Сайт http://apijournal.com/

«Медовики» vs «Пакетники»: Дикий Захід відпочиває

2017-03-17_13-25-37

Ринок власне бджіл є одним з трьох найбільших бджолярських ринків (ще мед і матки). Звичайно, нерідко бджоли продаються сім’ями, проте левову частку все ж складають пакетні продажі! Хоча комплектації пакету можуть бути різними, все одно це – так би мовити, більш-менш стандартизований лот.

Гравці ринку

Зазвичай, при написанні огляду ринку, оцінюють його ємність, якщо не у грошах, то хоча б у фізичних одиницях. Ураховуючи,  тінізацію галузі сподіватися на офіційні дані не доводится. Можна, лише спробувати оцінити (прикинути). Але і для цього доведеться від чогось відштовхуватись. За відсутності альтернатив, спробуємо зачіпитися за офіційну кількість бджолосімей у головних «пакетних» регіонах – Закарпатській, Львівській, Ів.-Франківській та Чернівецькій областях. Згідно даних статистики, сукупно вони мають біля 400 тис. сімей, тобто десь 15% від загального «поголів’я» України. Припустимо, що від кожної сім’ї у цих «пакетних» регіонах продається бодай один пакет. Адекватне припущення? Наче, більш-менш! Але ж пакети продають не тільки у «карпатському» регіоні. Знову таки робимо припущення, що решта країни продає десь 100 тис. пакетів, тобто менше 5% від наявного у них «поголів’я». Реально? Важко сказати… Але так, чи інакше пропонується  «прийняти за основу» саме цю цифру. Таким чином, щорічний ринок пакетів можна оцінити у 500 тис. штук, або трохи менше 20% від загальної офіційної кількості бджолосімей у країні. При середній ціні пакету у 1000 грн.  грошову  ємність вітчизняного пакетного ринку можна оцінити у 0,5 млрд грн. Ціна на будь-який товар великою мірою залежить від  балансу попиту та пропозиції на нього. Спробуємо з’ясувати, хто ж купує та продає пакети? Як вже зазначалося вище, основним продавцем пакетів є «карпатський» регіон. По-перше, власне на Закарпатті сприятливий клімат для раннього нарощування бджіл, рання весна тощо. У інших регіонах  Карпат  клімат  більш   прохолодний, проте за ними також водиться слава чистопородної  карпатської  бджоли.   Та й клімат теж підходящий. До прикладу, цього сезону пасічники з Львівщини та Франківщини звітували про непоганий принос пилку вже у середнині лютого! По-друге, у цих регіонах літні взятки дуже слабкі, тому пасічники просто вимушені спеціалізуватися на розведенні – пакетах та матках. От і виходить, що бджіл з Заходу везуть по усій країні до медоносів. На відміну від «західних» колег, пасічники з решти території України, мають можливість обирати: працювати на мед чи на розведення. З метою диверсифікації бізнесу, вони іноді поряд з товарними тримають і окремі «пакетні» пасіки/точки. Крім того, є бджолярі, що продають по 2-3 десятки пакетів ситуативно, за умов високого попиту та ціни!

Ще більш цікаво – хто ж купує пакети, бо саме попит, як відомо, породжує пропозицію. Покупців спробуємо одразу «розбивати» на категорії.

По-перше, пакети купуються пасічниками — «медовиками» для відновлення пасік після невдалої зимівлі. Обсяг попиту від одного покупця цієї категорії може становити десятки пакетів.

По-друге, постійними покупцями є так звані «бджоломори», які повністю спрацьовують бджіл на взятку, викачують  під «нуль», а бджіл закурюють. Теж – технологія, хоча і варварська. Такі бізнесмени стараються не світитися зайвий раз, проте продавці пакетів запевняють, що вони таки існують. Попит з їх боку може вимірюватися сотнями на одного пасічника.

По-третє, покупцями пакетів є пасічники, що бажають  одноразово різко збільшити «медову» пасіку. Розмір попиту – десь до сотні пакетів.

По-четверте, останнім часом до галузі придивляються бізнесмени, що готові вкласти кошти і розглядають можливість старту одразу з сотень сімей.

По-п’яте, це, звичайно, роздрібні покупці, як правило, новачки-любителі, або бажаючі якнайшвидше спробувати екзотичну породу (карніку чи бакфаст). Їх попит, як правило, вимірюється цифрою до десятка пакетів на душу. Дуже часто ця категорія покупців змушена придбавати пакети через посередників (перекупів) у вигляді бджолярських магазинів, або підприємців, що спеціально набирають дрібні замовлення, а потім самі їдуть на Західну по пакети.

Фактори ціноутворення

Градація продавців та покупців на групи є дуже важливою для аналізу найбільш спекулятивної та дискусійної теми – це ціноутворення на пакети. Під час міжсезоння з цього питання на різних інтернет-форумах точаться найбільш палкі та запеклі дискусії. І це неспроста – продавці грають на підвищення, покупці – навпаки. Спробуємо предметно розібратися у цьому непростому питанні. Візьмемо умовного «пакетчика» з Закарпаття, що має за сотню сімей. Йому до часу «Х» (скажімо, 15 травня) треба продати близько 100 пакетів. Інакше сім’ї почнуть роїтися, та/або навіть голодувати, а тари для розширення немає! Тони цукру (14 тис. грн.) по 10 кг. на сім’ю на піку сили і на місяць не вистачить. Звичайно, теоретично можна  стати на колеса і гайнути кудись на кочівлю км. за 200-300! Але така подорож влетить у копійчину. Та й, на практиці таке перепрофілювання майже нереальне, враховуючи хоча б особливості конструкції вуликів «пакетників». Отже, допустити такий сценарій розвитку подій – катастрофа для «пакетника». У цій без альтернативності – головна слабкість його переговорної позиції! Навіть у крупних «пакетників», але, до прикладу, з центральної України, позиції куди міцніші. Завжди можна кинути сили на медозбір. Проте найсильнішою переговорна позиція є у дрібних продавців, що пропонують на продаж лише декілька десятків пакетів та стоять у епіцентрі медодаїв. За невигідної ціни вони абсолютно безболісно можуть відмовитися продавати. А якщо такий невеликий «пакетник» ще й розрекламує на «You-Tube» своїх «імпортних» бджіл, то до нього вишикується така черга з роздрібних покупців, що впору продавати дефіцитний товар з аукціону! З огляду на це, недивно, що і ціна стандартного пакету може відрізнятися навіть у рази! Що називається, хто як домовиться… Важлива деталь: домовлятися починають ще з осені, і навіть аванси вносять. Тоді як реальна розстановка сил (попит-пропозиція) стає зрозумілою не раніше кінця березня-початку квітня, коли стають відомі остаточні результати зимівлі та з’являється розуміння темпів весняного розвитку сімей.

Собівартість

Проте є й об’єктивні параметри, що впливають на ціну пакету. Головний — це його собівартість для продавця. Спробуємо її підрахувати, зупинившись на найістотніших статтях. Для зимівлі та нарощення розплодної та бджоломаси потрібні харчі. Виглядає так, що 20 кг. на середню сімейку «під пакет» цілком достатньо з осені до моменту продажу пакету (або часу коли вона зможе  забезпечувати себе самостійно). Виходить десь 5 кг. – на осінь, 5 кг. – власне на зиму і ще по 5 кг. на березень та квітень. Припустимо, що мова йде про невеликі сімейки, що зимують на 5 рамках, по декілька штук у вулику. Тобто, типова пакетна технологія на Закарпатті! Після відбору стандартного пакету (3+1) до 1 травня має залишатися  невеличкий «хвіст». Як правило, це пару рамок з відкритим розплодом та одна кормова. Якщо врахувати бджіл у критому розплоді, то десь 3/4 «вуликової субстанції» йдуть до пакету. Отже, з 20 кг. кормів на собівартість пакету  перекладаємо 15 кг. При ціні цукру останньої осені у 11 грн. за кіло маємо 165 грн. Іншим коштовним елементом пакету є плідна матка. Ринкова ціна зимувало минулорічної матки у цьому сезоні – біля 250 грн. Дуже часто у калькуляцію пакету намагаються закласти вартість рамок та суші. Це виправдано, тільки тоді, коли пакет продається повністю на свіжих, скажімо, минулорічних стільниках і новеньких рамках. На ринку є пропозиція такої суші грн. по 30 за рамку. Від неї можна відштовхуватися. Проте на практиці пакети дуже рідко виходять на ідеальних стільниках, скоріш, навпаки. Якщо сушник взагалі старий та підлягає вибраковці, то його вартість прямує до нуля, оскільки покупцеві доведеться добряче повозитись аби вичавити з нього якихось декілька десятків грамів воску та підготувати рамку для подальшої експлуатації. Хай там як, для порядку все ж закладемо по цій статті у собівартість грн. 40 на пакет. Отже, поки що у нас набігло 450 грн. з хвостиком. Але, однією з головних статей собівартості, яка дуже часто не враховується при спробах здійснити калькуляцію, – є зарплатня працівників. Враховуючи, специфіку бджільництва, особливо, вітчизняного, де майже не використовується наймана праця, мова йде власне про зарплатню самого пасічника (можливо, членів сім’ї). Де її подивитись? Дуже суб’єктивна річ. Ринку праці бджолярів фактично не існує. У нечисленних  оголошеннях,  зарплати не розголошуються, підхід дуже індивідуальний. Тому доведеться знову робити припущення. Нехай найманий пасічник (не дуже високої кваліфікації), що обслуговує тільки пакетну пасіку у 100 сімей, не особливо напружуючись, отримує в середньому 3 тис. грн. на місяць, у т.ч. у міжсезоння. Тобто його річний заробіток 36 тис. грн. Виходить – 360 грн. на пакет! Отже, наша собівартість за рахунок зарплатні зростає майже удвічі – до більше, ніж 800 грн.! Принаймні теоретично, це і має бути мінімально можлива ціна пакету.  Але ж   наш «пакетник» є ще і підприємцем, що прагне отримати прибуток (у наших реаліях ця категорія змішується з зарплатнею).  Ці апетити теж можуть бути різні. Заклавши 200 грн., ми виходимо на ціну десь близько 1000 грн. за пакет. Без тари!

Дохідна частина медовика

Тепер подивимось на цю ціну очима потенційного крупного покупця-медовика. Хоча теоретично бджоли є засобом виробництва (основні фонди) і їх вартість мала б амортизуватись (списуватись) на готову продукцію (мед) роками, на практиці підхід інший. Крупні покупці рахують, виходячи з циклу у один сезон. Тобто, пакет має «відбити» свою вартість та дати прибуток у рік покупки. Тому  недивно, що покупці пакетів бажають отримати їх якомога  раніше, в ідеалі – кінець   квітня, перші числа травня.  У цьому місці коротко зупинимося на характеристиках пакету. Як вже зазначалося, стандартною вважається комплектація «3+1 дадана»: три рамки критого розплоду,  ближче до виходу та одна кормова, яка потрібна, якщо передбачено тривале транспортування. Звичайно, рамки мають щільно обсиджуватися бджолами, що народилися  вже цього року (не старими зимувалими!). На вагу виходить десь 1,2 кг. бджоли. Однак головна цінність пакету – у матці та критому розплоді. Якщо кожна розплодна рамка містить бодай 2/3 критого розплоду, тобто по 6 тис. чарунок, це означає, що упродовж максимум 12 днів після формування пакету з’явиться 18 тис. молодих бджіл (1,8 кг.). Тобто пакет, сформований умовно 1 травня, до 12 травня щільно обсідатиме вже 10-12 рамок та готовий отримати магазин. Тобто, якщо акація зацвіте без аномалій, у 20-х числах травня, можна буде цілком розраховувати на товарний мед. Скільки – залежить від багатьох факторів (технологія, «медовість»   бджіл,  погода тощо). Але 10 л.- відро з сім’ї (один гарний магазин) можна планувати. Навіть застосувавши  гуртову ціну на «акацію» у 55 грн./кг., дохід від пакету складе 825 грн. Проте слід враховувати, що це – вже з урахуванням витрат праці та матеріалів нового господаря (покупця). Так чи інакше, основну ставку покупці пакетів роблять на соняшник, що як правило, починає зацвітати у перших числах липня. До цього часу встигає розвинутися нормальний пакет, куплений навіть у другій декаді (середині) травня. В залежності від умов, з соняху реально накачати у середньому по флязі з пакету, тобто 55 кг. (дві качки по два магазини). Здавши мед гуртом по 35 грн./кг., отримуємо виручку у 1925 грн. з пакету. Але ж знову,  не забуваймо, що це – результат праці та матеріальних витрат вже  покупця пакету. Таким чином, наш умовний, гарний, ранній пакет дав виручку (825+1925) у 2750 грн. Спробуємо «очистити» її від витрат покупця-медовика.

2017-03-17_13-40-24

Витратна частина медовика

Перш за все, для заселення пакету потрібні вулики. Але амортизацією вуликів «пакетника» ми знехтували, тут теж. Суми амортизації там і тут порівняно копійчані (новий вулик вартістю у 500 грн. розділити на строк експлуатації у 20 років, отримаємо 25 грн.). По-друге, потрібні рамки та сушник. Мінімальний об’єм  вулика,  що може забезпечити вище вказаний результат по   медозбору,– еквівалент 20 даданівських рамок. Хоча, по-хорошому, третій магазинчик не завадив би! Тобто треба докупити  мінімум 14 рамок дадана сушнику десь на 400 грн. (взяли ціну менше 30 грн.) Тут можна було б прорахувати також варіант із заготовками та вощиною. Проте, якщо розширювати самою вощиною, можна не отримати того результату по медозбору, від  якого ми відштовхуємося (принаймні, з акації). Крім цього, маємо врахувати витрати на кочівлі (пальне), амортизацію транспорту, обладнання для відкачки меду. Ну, і звісно, знову ж таки, витрати праці, тобто зарплатню. Це вже не кажучи про ризики. Тобто знову ж таки зіштовхуємося з труднощами підрахунку! Для спрощення за відправну точку візьмемо витрати праці у такому ж розмірі, як і у «пакетника», тобто 360 грн. Ну, і накинемо «медовику» ще грн. 140, так би мовити, «за шкідливість». Все ж таки витрати фізичної праці при роботі «на мед» об’єктивно більші, ніж у «пакетника». Хоча, щоб добре перезимувати бджіл теж потрібен хист! Тут вже питання з розряду: хто – на що вчився… Отже, попередньо підсумуємо наші розрахунки.  Після віднімання з виручки «медовика» у 2750 грн. його витрат у сумі 900 грн., залишається 1850 грн. Мінус вартість пакету з тарою у 1050 грн. (ящик беремо за собівартістю у 50 грн.), отримуємо більш — менш чистий прибуток «медовика» у 800 грн. Це – рівно у 4 рази більше, ніж раніше закладений прибуток «пакетника». Задля досягнення «соціальної справедливості», аби  прибутки  обох сторін вирівнялися, ціна пакету має зрости хоча б до 1300 грн. без тари. Тоді прибуток «пакетника» зросте до 500 грн., а прибуток «медовика» зменшиться до 500 грн.  Таким чином, ми вийшли на рівноважну (справедливу) ціну дійсно раннього бджолопакету у 1300 грн.! Без тари. При цьому зона для торгу складає від 815 до 1800 грн.!

Вартісні метаморфози

Що ж відбувається з «економікою питання», коли пакет продається не 1 травня, а, скажімо, на два-три тижні пізніше – 14-20 травня. Очевидно, що він вже не матиме тієї цінності для покупця, оскільки на акації з таким пакетом вже ловити особливо  нічого. Отже, можна сміливо «мінусувати» умовну виручку від продажу акацієвого меду. Значить, прийнятна для покупця ціна пакету має бути усього 475 грн. (1300-825). У той же час, виглядає так, що собівартість пакета мала б зростати – як-ніяк «пакетник» возиться з ним на два-три тижні більше. Тобто собівартість має бути більшою за попередні 800 грн.! Виходить, що продаючи пакет за 475 грн., «пакетник» зазнає збитку майже у такому ж розмірі… Але ж на практиці такі пізні пакети теж продаються, при цьому по ціні, не набагато меншій, аніж ранні! Скажімо, не по 1300 грн., а по 1000 грн.! Як же так? Спробуємо розібратися. У випадку купівлі пізнього пакету наш «медовик» може розраховувати лише на 1925 грн. виручки з соняху. Порахуємо його вирати. Для цього прикладу припустимо, що розширення пакету йде вощиною. Тобто потрібно 14 листів дадану на вулик. Це – десь 150 грн. плюс заготовки на рамки 100 грн. Отже, всього десь 250 грн. Оскільки взяток з акації випадає, то відпадає і частина витрат, як мінімум, на кочівлю та відкачку. Припустимо, що витрати знизилися на 20% (пропорційно врожаю з акації у порівнянні з соняхом) – до 400 грн. У підсумку, загальні витрати медовика зменшуються до 700 грн. З чим же залишається «пакетник», що продав пізнього пакета? Він теж – у виграші. Фокус у тому, що насправді собівартість такого пакета є меншою, ніж раннього! Річ у тім, що першопочаткові інвестиції у пакет у вигляді кормів тепер перерозподіляються вже в іншій пропорції! Сім’я ж вже займає, скажімо, до 20 рамок, тобто частка пакету зменшується, а «хвіст», що залишається «пакетнику», навпаки, збільшується! Тобто тепер з умовних 20 кг. корму, на собівартість пакету ми переносимо не 15 кг. (як на ранніх), а лише 5 кг. Тобто «харчова» складова собівартості зменшується до 55 грн.! Аналогічно – з маткою, вона вже не коштує 250 грн., а тільки 200 грн.! Витрати праці теж потрібно перерозподілити. При пропорційному розподілі, з 360 грн., що закладалися на ранній пакет, залишається десь 100 грн. Отже, як не парадоксально це звучить, але собівартість, нашого пакету усього за 2-3 тижні падає до менше 400 грн. з 800 грн., добто удвічі. Так звана «зона прибутку» теж скоротиться до 830 грн., відповідно скоротяться й можливі прибутки як «медовика», так і пакетника. А справедлива рівноважна ціна впаде до трохи більше 800 грн. за пакет. При цьому поле для торгів становитиме від 400 до 1200 грн.!

У той же час слід врахувати, що у «пакетника» після відгрузки пізнього пакету залишиться майже повноцінна сім’я, яку можна ефективно викоритстати на медозборі з акації. Тобто якщо «пакетник» свідомо затягував з продажем пакетів, аби наростити побільше «м’яса» для себе (для медозбору), то все ОК. Але ж якщо він не продав пакети, тому що не  зміг, і тепер не знає, як дати раду «хвостам», то залишиться у збитку (можливий сценарій для «пакетника» з Закарпаття).

Висновки

Таким чином, вимальовується ринкова стратегія різних груп постачальників пакетів. Якщо «пакетнику» з медового регіону вигідно затягувати з відгрузкою пакетів, то його колегам з Західної України краще розпродатися якомога раніше, оскільки пізніше час почне працювати проти них, ризики фіаско зростуть. Інший висновок: крупним «медовикам» все ж вигідніше  закуплятися на Закарпатті якомога раніше. У такому випадку вони претендуватимуть на перерозподіл «зони прибутку» на свою користь. Важко віриться, що пакети навіть ранні продаватимуться гуртом по ціні у 1300 грн.! У той же час, коли мова йде про пізні пакети, то усе з точністю до навпаки! Ціна на пізній пакет у 1000 грн. видається цілком реальною. Як мінімум, більш реалістичною, ніж 1300 грн. за ранній.

Наведені вище розрахунки, з одного боку, є умовними, оскільки існує забагато невідомих та приблизними через округлення. Але, з інщого боку, калькуляція максимально наближена до актуальних ринкових реалій. Головне – продемонструвати саму логіку підрахунків! Цей алгоритм кожен пасічник, за бажання, може легко підкорегувати під себе.

Інформація взята в журналі «Пасічний Журнал».
Випуск Березень 2016, стор 9-15. Автор не вказаний.
Youtube канал Пасічного Журналу https://www.youtube.com/channel/UCXGGe…SgkihDSa9w
Сайт http://apijournal.com/

Солнечная энергия на пасеке.

В этой статье мы поговорим об использовании солнечной энергии на пасеке.

Пчеловоды, которые владеют стационарными пасеками мало беспокоятся по поводу электричества, так как в большинстве случаев пасека находится возле дома, где есть сеть доступ к 220В. А пчеловоды, которые выезжают на точок (кочевку), вынуждены пользоваться различными альтернативными источниками питания, такие как: электрогенераторы и автомобильные аккумуляторы. Но аккумуляторы нужно заряжать, и часто с этим возникают сложности. Поэтому, для зарядки аккумуляторов можно использовать, солнечные зарядные устройства, не выезжая с места размещения пасеки. Для того чтобы пользоваться энергией солнца, не требуется большого количества аппаратуры. Нужна только качественная солнечная панель и контроллер заряда. Большая часть оборудования пчеловода  запитывается от напряжения 12 В. Многие пасечники для освещения начали использовать светодиодные лампы, которые потребляют маленькую мощность. Медогонки, электроножи, телефоны, радио и различные электроприборы низкой мощности, все это можно запитывать от аккумулятора. А аккумулятор заряжать от солнечной батареи. Так же можно пользоваться холодильником и телевизором, но для этого, дополнительно нужно приобрести инвертор (преобразователь напряжения из 12 В в 220 В). Лучше использовать инвертор с чистой синусоидой (крайне малые величины гармонических искажений), так как его работа практически не отличается от стандартного напряжения бытовой сети 220 вольт. Солнечная панель мощностью 260 Вт, может зарядить аккумуляторную батарею емкостью 100 Ач приблизительно за 5-6 часов в солнечный день. Можно также использовать солнечную батарею без контроллера заряда, но это может привести к тому, что аккумулятор закипит и быстро выйдет из строя. Имея на пасеке в своем распоряжении такого солнечного помощника, вы облегчите свой труд и повысите комфортность  своего кочевого быта.

solnechnaya-panel solnechnoe-zaryadnoe-ustroy

Какой улей выбрать начинающему пчеловоду?

Этим вопросом задается каждый пчеловод , начиная заниматься пчелами. И мы , подготовили описание некоторых типов ульев с их плюсами и минусами. И так приступим.

Один из самых распространенных типов ульев является улик «Лежак». Размер рамки 435(мм)*300(мм). Лежаки бывают  16, 20, 24 рамки, а так же различные их модификации. Их лучше использовать в стационарных пасеках, ввиду его габарита и веса. Работать с ним можно только порамочно. Заносить в омшаник или помещение для зимовки не очень удобно. Пчелиная  семья зимует  обычно на площади от шести до девяти рамок и поэтому остается много лишнего объема в улике. Так же, если матку не ограничить в период  медосбора, то в улье «Лежаке»  матка может сеять хаотично и вам будет тяжело отобрать товарный мед. Плюсом улика «Лежака» является то, что поставив глухую перегородку, можно содержать две семьи.

Улей «Лангстрота-Рута», так  же система, которую использует большое количество пчеловодов.

Размер рамки в этой системе 435(мм)*230(мм). Работать с ульями «Рута» можно как рамками  так и корпусами. В принципе очень продуктивная система для сбора товарного меда и развития семьи. Но для зимовки, одного корпуса улья на 230(мм) будет мало. Поэтому семья должна входить в зиму на двух ульевых корпусах. И в этом заключается минус. Если будет холодная зима, то пчелам будет тяжело подниматься в верхний корпус. Пчеле нужно будет преодолеть верхнюю планку нижней рамки, затем воздушное пространство 10(мм) между нижней и верхней рамкой, нижнюю планку верхней рамки и добраться до корма в верхней рамке. Но в более теплом климате система довольно продуктивная.

Улей «Дадана — Блатта». В этой системе используется рамка размером 435(мм)*300(мм). Можно работать как рамками, так и корпусами. В различных модификациях этих ульев, корпуса производят на десять и двенадцать рамок. Так же используют магазинные надставки для ускорения и полного заполнения их товарным медом. Рамка 435(мм)*300(мм) заполненная медом весит около 3,5 кг и вес корпуса 10 кг, поэтому для облегчения своего труда, лучше использовать корпуса на десять рамок. Плюс, для зимовки, пчелам как раз достаточно будет одного корпуса на десять рамок. Очень легко ограничить матку в нижнем корпусе при помощи разделительной решетки. Если вы используете одну систему ульев, то вам проще будет работать на пасеке. Переставлять корпуса с улья на улей, за счет чего, будет  легко объединить семью, при надобности.

И по поводу других особенностей ульев и комплектующих. Улья желательно покупать с фальцами, что бы при перевозке ульев у вас корпуса случайно не сдвинулись(такое может быть в безфальцевых ульях). Либо при боковом дожде не затекла вода между корпусами.

Рамки лучше ставить с разделителями, так как  больше вероятности, что при сдвигании рамок вы не задавите матку.

В общем  пчеловоды используют различные системы и комплектации, а так же  сами изобретают различные улья. Но в итоге многие останавливаются на этих трёх системах ульев. В основном конечно используется система улья «Дадана — Блатта». С какой системой ульев будете работать, зависит только от вас. Не забывайте, что нужно выбрать улик такой, чтоб было легко и удобно работать именно вам.

uley

НЕ ХОЧЕШЬ ПРОБЛЕМ С ГАИ — НЕ НАРУШАЙ

В департаменте по поручению руководства Национальной полиции Украины в пределах компетенции, обработано обращение Союза пасечников Украины относительно начала кочевки передвижных пасек к местам медосбора и необходимости содействия в таких перевозках со стороны подразделений полиции.
Информируем, что для безопасной транспортировки пчелосемей в соответствии с требованиями Правил дорожного движения, водителям транспортных средств, осуществляющих перевозки передвижных пасек необходимо избегать таких типичных нарушений, как например:
—   масса прицепа с ульями превышает допустимую массу прицепа для тягача, что его перевозит;
—   груз выступает за габариты прицепа более чем на 0,4 м(по ширине) и более чем на 1,0 м (сзади прицепа или тягача);
— самостоятельно сконструированные прицепы не оборудованы светоотбивающими элементами или другими световыми приборами;
-техническое состояние самостоятельно сконструированных прицепов не соответствует требованиям стандартов, что касается безопасности дорожного движения.
В случае соблюдения водителями транспортных средств, осуществляющих перевозки передвижных пасек требований Правил дорожного движения, оснований для остановки и задержки в движении таких транспортных средств у работников полиции возникать не будет.
В.о. начальника Департамента превентивной деятельности Национальной полиции Украины И.М. Прохоренко

Скидки для постоянных клиентов

С 18 июля 2016 года в магазине www.uley.in начала действовать дисконтная система скидок для наших клиентов. 

Если вы являетесь клиентом нашего магазина, и совершили покупки на общую сумму от 15 000 гривен, вы получаете дисконтную карту со скидкой 3%.

Если вы совершили покупки на общую сумму от 30 000 гривен, вы получаете дисконтную карту со скидкой 5%.

Если вы совершили покупки на общую сумму от 50 000, вы получаете дисконтную карту со скидкой 7%.

Если вы раньше совершали покупки в нашем магазине, то при оформлении очередного заказа уточните у  менеджера информацию о вашей дисконтной скидке.

Мы используем накопительную систему скидок достигающая 7%. Накопительная система работает на общую сумму всех заказов в интернет магазине uley.in, переход на следующий уровень происходит:

От 15 000 – 3%

От 30 000 – 5%

От 50 000 – 7%

Скидка предоставляется на постоянной основе и является бессрочной (расчет основывается на сумме оплаченных заказов).

Скидка является персональной, и при оформлении заказа на другого получателя НЕ ДЕЙСТВУЕТ.

При предоставлении дополнительных скидок (товар дня и другие акции), не предусмотренных правилами данной дисконтной системы, скидки НЕ СУМИРУЮТСЯ, а предоставляется максимальная из возможных скидок.

Магазин оставляет за собой право на внесение изменений в правила дисконтной системы.

*Скидка не распространяется на такие категории товаров: вощина, автоматические медогонки, вальцы, агрегат для изготовления вощины.

kartu3

cart0
x