• АКЦИЯ до 20 апреля
  • Скидки
  • Молдова
  • График работы
  • Покупаем воск
  • ЦЕНЫ
  • Бесплатная консультация

«Медовики» vs «Пакетники»: Дикий Захід відпочиває

2017-03-17_13-25-37

Ринок власне бджіл є одним з трьох найбільших бджолярських ринків (ще мед і матки). Звичайно, нерідко бджоли продаються сім’ями, проте левову частку все ж складають пакетні продажі! Хоча комплектації пакету можуть бути різними, все одно це – так би мовити, більш-менш стандартизований лот.

Гравці ринку

Зазвичай, при написанні огляду ринку, оцінюють його ємність, якщо не у грошах, то хоча б у фізичних одиницях. Ураховуючи,  тінізацію галузі сподіватися на офіційні дані не доводится. Можна, лише спробувати оцінити (прикинути). Але і для цього доведеться від чогось відштовхуватись. За відсутності альтернатив, спробуємо зачіпитися за офіційну кількість бджолосімей у головних «пакетних» регіонах – Закарпатській, Львівській, Ів.-Франківській та Чернівецькій областях. Згідно даних статистики, сукупно вони мають біля 400 тис. сімей, тобто десь 15% від загального «поголів’я» України. Припустимо, що від кожної сім’ї у цих «пакетних» регіонах продається бодай один пакет. Адекватне припущення? Наче, більш-менш! Але ж пакети продають не тільки у «карпатському» регіоні. Знову таки робимо припущення, що решта країни продає десь 100 тис. пакетів, тобто менше 5% від наявного у них «поголів’я». Реально? Важко сказати… Але так, чи інакше пропонується  «прийняти за основу» саме цю цифру. Таким чином, щорічний ринок пакетів можна оцінити у 500 тис. штук, або трохи менше 20% від загальної офіційної кількості бджолосімей у країні. При середній ціні пакету у 1000 грн.  грошову  ємність вітчизняного пакетного ринку можна оцінити у 0,5 млрд грн. Ціна на будь-який товар великою мірою залежить від  балансу попиту та пропозиції на нього. Спробуємо з’ясувати, хто ж купує та продає пакети? Як вже зазначалося вище, основним продавцем пакетів є «карпатський» регіон. По-перше, власне на Закарпатті сприятливий клімат для раннього нарощування бджіл, рання весна тощо. У інших регіонах  Карпат  клімат  більш   прохолодний, проте за ними також водиться слава чистопородної  карпатської  бджоли.   Та й клімат теж підходящий. До прикладу, цього сезону пасічники з Львівщини та Франківщини звітували про непоганий принос пилку вже у середнині лютого! По-друге, у цих регіонах літні взятки дуже слабкі, тому пасічники просто вимушені спеціалізуватися на розведенні – пакетах та матках. От і виходить, що бджіл з Заходу везуть по усій країні до медоносів. На відміну від «західних» колег, пасічники з решти території України, мають можливість обирати: працювати на мед чи на розведення. З метою диверсифікації бізнесу, вони іноді поряд з товарними тримають і окремі «пакетні» пасіки/точки. Крім того, є бджолярі, що продають по 2-3 десятки пакетів ситуативно, за умов високого попиту та ціни!

Ще більш цікаво – хто ж купує пакети, бо саме попит, як відомо, породжує пропозицію. Покупців спробуємо одразу «розбивати» на категорії.

По-перше, пакети купуються пасічниками — «медовиками» для відновлення пасік після невдалої зимівлі. Обсяг попиту від одного покупця цієї категорії може становити десятки пакетів.

По-друге, постійними покупцями є так звані «бджоломори», які повністю спрацьовують бджіл на взятку, викачують  під «нуль», а бджіл закурюють. Теж – технологія, хоча і варварська. Такі бізнесмени стараються не світитися зайвий раз, проте продавці пакетів запевняють, що вони таки існують. Попит з їх боку може вимірюватися сотнями на одного пасічника.

По-третє, покупцями пакетів є пасічники, що бажають  одноразово різко збільшити «медову» пасіку. Розмір попиту – десь до сотні пакетів.

По-четверте, останнім часом до галузі придивляються бізнесмени, що готові вкласти кошти і розглядають можливість старту одразу з сотень сімей.

По-п’яте, це, звичайно, роздрібні покупці, як правило, новачки-любителі, або бажаючі якнайшвидше спробувати екзотичну породу (карніку чи бакфаст). Їх попит, як правило, вимірюється цифрою до десятка пакетів на душу. Дуже часто ця категорія покупців змушена придбавати пакети через посередників (перекупів) у вигляді бджолярських магазинів, або підприємців, що спеціально набирають дрібні замовлення, а потім самі їдуть на Західну по пакети.

Фактори ціноутворення

Градація продавців та покупців на групи є дуже важливою для аналізу найбільш спекулятивної та дискусійної теми – це ціноутворення на пакети. Під час міжсезоння з цього питання на різних інтернет-форумах точаться найбільш палкі та запеклі дискусії. І це неспроста – продавці грають на підвищення, покупці – навпаки. Спробуємо предметно розібратися у цьому непростому питанні. Візьмемо умовного «пакетчика» з Закарпаття, що має за сотню сімей. Йому до часу «Х» (скажімо, 15 травня) треба продати близько 100 пакетів. Інакше сім’ї почнуть роїтися, та/або навіть голодувати, а тари для розширення немає! Тони цукру (14 тис. грн.) по 10 кг. на сім’ю на піку сили і на місяць не вистачить. Звичайно, теоретично можна  стати на колеса і гайнути кудись на кочівлю км. за 200-300! Але така подорож влетить у копійчину. Та й, на практиці таке перепрофілювання майже нереальне, враховуючи хоча б особливості конструкції вуликів «пакетників». Отже, допустити такий сценарій розвитку подій – катастрофа для «пакетника». У цій без альтернативності – головна слабкість його переговорної позиції! Навіть у крупних «пакетників», але, до прикладу, з центральної України, позиції куди міцніші. Завжди можна кинути сили на медозбір. Проте найсильнішою переговорна позиція є у дрібних продавців, що пропонують на продаж лише декілька десятків пакетів та стоять у епіцентрі медодаїв. За невигідної ціни вони абсолютно безболісно можуть відмовитися продавати. А якщо такий невеликий «пакетник» ще й розрекламує на «You-Tube» своїх «імпортних» бджіл, то до нього вишикується така черга з роздрібних покупців, що впору продавати дефіцитний товар з аукціону! З огляду на це, недивно, що і ціна стандартного пакету може відрізнятися навіть у рази! Що називається, хто як домовиться… Важлива деталь: домовлятися починають ще з осені, і навіть аванси вносять. Тоді як реальна розстановка сил (попит-пропозиція) стає зрозумілою не раніше кінця березня-початку квітня, коли стають відомі остаточні результати зимівлі та з’являється розуміння темпів весняного розвитку сімей.

Собівартість

Проте є й об’єктивні параметри, що впливають на ціну пакету. Головний — це його собівартість для продавця. Спробуємо її підрахувати, зупинившись на найістотніших статтях. Для зимівлі та нарощення розплодної та бджоломаси потрібні харчі. Виглядає так, що 20 кг. на середню сімейку «під пакет» цілком достатньо з осені до моменту продажу пакету (або часу коли вона зможе  забезпечувати себе самостійно). Виходить десь 5 кг. – на осінь, 5 кг. – власне на зиму і ще по 5 кг. на березень та квітень. Припустимо, що мова йде про невеликі сімейки, що зимують на 5 рамках, по декілька штук у вулику. Тобто, типова пакетна технологія на Закарпатті! Після відбору стандартного пакету (3+1) до 1 травня має залишатися  невеличкий «хвіст». Як правило, це пару рамок з відкритим розплодом та одна кормова. Якщо врахувати бджіл у критому розплоді, то десь 3/4 «вуликової субстанції» йдуть до пакету. Отже, з 20 кг. кормів на собівартість пакету  перекладаємо 15 кг. При ціні цукру останньої осені у 11 грн. за кіло маємо 165 грн. Іншим коштовним елементом пакету є плідна матка. Ринкова ціна зимувало минулорічної матки у цьому сезоні – біля 250 грн. Дуже часто у калькуляцію пакету намагаються закласти вартість рамок та суші. Це виправдано, тільки тоді, коли пакет продається повністю на свіжих, скажімо, минулорічних стільниках і новеньких рамках. На ринку є пропозиція такої суші грн. по 30 за рамку. Від неї можна відштовхуватися. Проте на практиці пакети дуже рідко виходять на ідеальних стільниках, скоріш, навпаки. Якщо сушник взагалі старий та підлягає вибраковці, то його вартість прямує до нуля, оскільки покупцеві доведеться добряче повозитись аби вичавити з нього якихось декілька десятків грамів воску та підготувати рамку для подальшої експлуатації. Хай там як, для порядку все ж закладемо по цій статті у собівартість грн. 40 на пакет. Отже, поки що у нас набігло 450 грн. з хвостиком. Але, однією з головних статей собівартості, яка дуже часто не враховується при спробах здійснити калькуляцію, – є зарплатня працівників. Враховуючи, специфіку бджільництва, особливо, вітчизняного, де майже не використовується наймана праця, мова йде власне про зарплатню самого пасічника (можливо, членів сім’ї). Де її подивитись? Дуже суб’єктивна річ. Ринку праці бджолярів фактично не існує. У нечисленних  оголошеннях,  зарплати не розголошуються, підхід дуже індивідуальний. Тому доведеться знову робити припущення. Нехай найманий пасічник (не дуже високої кваліфікації), що обслуговує тільки пакетну пасіку у 100 сімей, не особливо напружуючись, отримує в середньому 3 тис. грн. на місяць, у т.ч. у міжсезоння. Тобто його річний заробіток 36 тис. грн. Виходить – 360 грн. на пакет! Отже, наша собівартість за рахунок зарплатні зростає майже удвічі – до більше, ніж 800 грн.! Принаймні теоретично, це і має бути мінімально можлива ціна пакету.  Але ж   наш «пакетник» є ще і підприємцем, що прагне отримати прибуток (у наших реаліях ця категорія змішується з зарплатнею).  Ці апетити теж можуть бути різні. Заклавши 200 грн., ми виходимо на ціну десь близько 1000 грн. за пакет. Без тари!

Дохідна частина медовика

Тепер подивимось на цю ціну очима потенційного крупного покупця-медовика. Хоча теоретично бджоли є засобом виробництва (основні фонди) і їх вартість мала б амортизуватись (списуватись) на готову продукцію (мед) роками, на практиці підхід інший. Крупні покупці рахують, виходячи з циклу у один сезон. Тобто, пакет має «відбити» свою вартість та дати прибуток у рік покупки. Тому  недивно, що покупці пакетів бажають отримати їх якомога  раніше, в ідеалі – кінець   квітня, перші числа травня.  У цьому місці коротко зупинимося на характеристиках пакету. Як вже зазначалося, стандартною вважається комплектація «3+1 дадана»: три рамки критого розплоду,  ближче до виходу та одна кормова, яка потрібна, якщо передбачено тривале транспортування. Звичайно, рамки мають щільно обсиджуватися бджолами, що народилися  вже цього року (не старими зимувалими!). На вагу виходить десь 1,2 кг. бджоли. Однак головна цінність пакету – у матці та критому розплоді. Якщо кожна розплодна рамка містить бодай 2/3 критого розплоду, тобто по 6 тис. чарунок, це означає, що упродовж максимум 12 днів після формування пакету з’явиться 18 тис. молодих бджіл (1,8 кг.). Тобто пакет, сформований умовно 1 травня, до 12 травня щільно обсідатиме вже 10-12 рамок та готовий отримати магазин. Тобто, якщо акація зацвіте без аномалій, у 20-х числах травня, можна буде цілком розраховувати на товарний мед. Скільки – залежить від багатьох факторів (технологія, «медовість»   бджіл,  погода тощо). Але 10 л.- відро з сім’ї (один гарний магазин) можна планувати. Навіть застосувавши  гуртову ціну на «акацію» у 55 грн./кг., дохід від пакету складе 825 грн. Проте слід враховувати, що це – вже з урахуванням витрат праці та матеріалів нового господаря (покупця). Так чи інакше, основну ставку покупці пакетів роблять на соняшник, що як правило, починає зацвітати у перших числах липня. До цього часу встигає розвинутися нормальний пакет, куплений навіть у другій декаді (середині) травня. В залежності від умов, з соняху реально накачати у середньому по флязі з пакету, тобто 55 кг. (дві качки по два магазини). Здавши мед гуртом по 35 грн./кг., отримуємо виручку у 1925 грн. з пакету. Але ж знову,  не забуваймо, що це – результат праці та матеріальних витрат вже  покупця пакету. Таким чином, наш умовний, гарний, ранній пакет дав виручку (825+1925) у 2750 грн. Спробуємо «очистити» її від витрат покупця-медовика.

2017-03-17_13-40-24

Витратна частина медовика

Перш за все, для заселення пакету потрібні вулики. Але амортизацією вуликів «пакетника» ми знехтували, тут теж. Суми амортизації там і тут порівняно копійчані (новий вулик вартістю у 500 грн. розділити на строк експлуатації у 20 років, отримаємо 25 грн.). По-друге, потрібні рамки та сушник. Мінімальний об’єм  вулика,  що може забезпечити вище вказаний результат по   медозбору,– еквівалент 20 даданівських рамок. Хоча, по-хорошому, третій магазинчик не завадив би! Тобто треба докупити  мінімум 14 рамок дадана сушнику десь на 400 грн. (взяли ціну менше 30 грн.) Тут можна було б прорахувати також варіант із заготовками та вощиною. Проте, якщо розширювати самою вощиною, можна не отримати того результату по медозбору, від  якого ми відштовхуємося (принаймні, з акації). Крім цього, маємо врахувати витрати на кочівлі (пальне), амортизацію транспорту, обладнання для відкачки меду. Ну, і звісно, знову ж таки, витрати праці, тобто зарплатню. Це вже не кажучи про ризики. Тобто знову ж таки зіштовхуємося з труднощами підрахунку! Для спрощення за відправну точку візьмемо витрати праці у такому ж розмірі, як і у «пакетника», тобто 360 грн. Ну, і накинемо «медовику» ще грн. 140, так би мовити, «за шкідливість». Все ж таки витрати фізичної праці при роботі «на мед» об’єктивно більші, ніж у «пакетника». Хоча, щоб добре перезимувати бджіл теж потрібен хист! Тут вже питання з розряду: хто – на що вчився… Отже, попередньо підсумуємо наші розрахунки.  Після віднімання з виручки «медовика» у 2750 грн. його витрат у сумі 900 грн., залишається 1850 грн. Мінус вартість пакету з тарою у 1050 грн. (ящик беремо за собівартістю у 50 грн.), отримуємо більш — менш чистий прибуток «медовика» у 800 грн. Це – рівно у 4 рази більше, ніж раніше закладений прибуток «пакетника». Задля досягнення «соціальної справедливості», аби  прибутки  обох сторін вирівнялися, ціна пакету має зрости хоча б до 1300 грн. без тари. Тоді прибуток «пакетника» зросте до 500 грн., а прибуток «медовика» зменшиться до 500 грн.  Таким чином, ми вийшли на рівноважну (справедливу) ціну дійсно раннього бджолопакету у 1300 грн.! Без тари. При цьому зона для торгу складає від 815 до 1800 грн.!

Вартісні метаморфози

Що ж відбувається з «економікою питання», коли пакет продається не 1 травня, а, скажімо, на два-три тижні пізніше – 14-20 травня. Очевидно, що він вже не матиме тієї цінності для покупця, оскільки на акації з таким пакетом вже ловити особливо  нічого. Отже, можна сміливо «мінусувати» умовну виручку від продажу акацієвого меду. Значить, прийнятна для покупця ціна пакету має бути усього 475 грн. (1300-825). У той же час, виглядає так, що собівартість пакета мала б зростати – як-ніяк «пакетник» возиться з ним на два-три тижні більше. Тобто собівартість має бути більшою за попередні 800 грн.! Виходить, що продаючи пакет за 475 грн., «пакетник» зазнає збитку майже у такому ж розмірі… Але ж на практиці такі пізні пакети теж продаються, при цьому по ціні, не набагато меншій, аніж ранні! Скажімо, не по 1300 грн., а по 1000 грн.! Як же так? Спробуємо розібратися. У випадку купівлі пізнього пакету наш «медовик» може розраховувати лише на 1925 грн. виручки з соняху. Порахуємо його вирати. Для цього прикладу припустимо, що розширення пакету йде вощиною. Тобто потрібно 14 листів дадану на вулик. Це – десь 150 грн. плюс заготовки на рамки 100 грн. Отже, всього десь 250 грн. Оскільки взяток з акації випадає, то відпадає і частина витрат, як мінімум, на кочівлю та відкачку. Припустимо, що витрати знизилися на 20% (пропорційно врожаю з акації у порівнянні з соняхом) – до 400 грн. У підсумку, загальні витрати медовика зменшуються до 700 грн. З чим же залишається «пакетник», що продав пізнього пакета? Він теж – у виграші. Фокус у тому, що насправді собівартість такого пакета є меншою, ніж раннього! Річ у тім, що першопочаткові інвестиції у пакет у вигляді кормів тепер перерозподіляються вже в іншій пропорції! Сім’я ж вже займає, скажімо, до 20 рамок, тобто частка пакету зменшується, а «хвіст», що залишається «пакетнику», навпаки, збільшується! Тобто тепер з умовних 20 кг. корму, на собівартість пакету ми переносимо не 15 кг. (як на ранніх), а лише 5 кг. Тобто «харчова» складова собівартості зменшується до 55 грн.! Аналогічно – з маткою, вона вже не коштує 250 грн., а тільки 200 грн.! Витрати праці теж потрібно перерозподілити. При пропорційному розподілі, з 360 грн., що закладалися на ранній пакет, залишається десь 100 грн. Отже, як не парадоксально це звучить, але собівартість, нашого пакету усього за 2-3 тижні падає до менше 400 грн. з 800 грн., добто удвічі. Так звана «зона прибутку» теж скоротиться до 830 грн., відповідно скоротяться й можливі прибутки як «медовика», так і пакетника. А справедлива рівноважна ціна впаде до трохи більше 800 грн. за пакет. При цьому поле для торгів становитиме від 400 до 1200 грн.!

У той же час слід врахувати, що у «пакетника» після відгрузки пізнього пакету залишиться майже повноцінна сім’я, яку можна ефективно викоритстати на медозборі з акації. Тобто якщо «пакетник» свідомо затягував з продажем пакетів, аби наростити побільше «м’яса» для себе (для медозбору), то все ОК. Але ж якщо він не продав пакети, тому що не  зміг, і тепер не знає, як дати раду «хвостам», то залишиться у збитку (можливий сценарій для «пакетника» з Закарпаття).

Висновки

Таким чином, вимальовується ринкова стратегія різних груп постачальників пакетів. Якщо «пакетнику» з медового регіону вигідно затягувати з відгрузкою пакетів, то його колегам з Західної України краще розпродатися якомога раніше, оскільки пізніше час почне працювати проти них, ризики фіаско зростуть. Інший висновок: крупним «медовикам» все ж вигідніше  закуплятися на Закарпатті якомога раніше. У такому випадку вони претендуватимуть на перерозподіл «зони прибутку» на свою користь. Важко віриться, що пакети навіть ранні продаватимуться гуртом по ціні у 1300 грн.! У той же час, коли мова йде про пізні пакети, то усе з точністю до навпаки! Ціна на пізній пакет у 1000 грн. видається цілком реальною. Як мінімум, більш реалістичною, ніж 1300 грн. за ранній.

Наведені вище розрахунки, з одного боку, є умовними, оскільки існує забагато невідомих та приблизними через округлення. Але, з інщого боку, калькуляція максимально наближена до актуальних ринкових реалій. Головне – продемонструвати саму логіку підрахунків! Цей алгоритм кожен пасічник, за бажання, може легко підкорегувати під себе.

Інформація взята в журналі «Пасічний Журнал».
Випуск Березень 2016, стор 9-15. Автор не вказаний.
Youtube канал Пасічного Журналу https://www.youtube.com/channel/UCXGGe…SgkihDSa9w
Сайт http://apijournal.com/

Солнечная энергия на пасеке.

В этой статье мы поговорим об использовании солнечной энергии на пасеке.

Пчеловоды, которые владеют стационарными пасеками мало беспокоятся по поводу электричества, так как в большинстве случаев пасека находится возле дома, где есть сеть доступ к 220В. А пчеловоды, которые выезжают на точок (кочевку), вынуждены пользоваться различными альтернативными источниками питания, такие как: электрогенераторы и автомобильные аккумуляторы. Но аккумуляторы нужно заряжать, и часто с этим возникают сложности. Поэтому, для зарядки аккумуляторов можно использовать, солнечные зарядные устройства, не выезжая с места размещения пасеки. Для того чтобы пользоваться энергией солнца, не требуется большого количества аппаратуры. Нужна только качественная солнечная панель и контроллер заряда. Большая часть оборудования пчеловода  запитывается от напряжения 12 В. Многие пасечники для освещения начали использовать светодиодные лампы, которые потребляют маленькую мощность. Медогонки, электроножи, телефоны, радио и различные электроприборы низкой мощности, все это можно запитывать от аккумулятора. А аккумулятор заряжать от солнечной батареи. Так же можно пользоваться холодильником и телевизором, но для этого, дополнительно нужно приобрести инвертор (преобразователь напряжения из 12 В в 220 В). Лучше использовать инвертор с чистой синусоидой (крайне малые величины гармонических искажений), так как его работа практически не отличается от стандартного напряжения бытовой сети 220 вольт. Солнечная панель мощностью 260 Вт, может зарядить аккумуляторную батарею емкостью 100 Ач приблизительно за 5-6 часов в солнечный день. Можно также использовать солнечную батарею без контроллера заряда, но это может привести к тому, что аккумулятор закипит и быстро выйдет из строя. Имея на пасеке в своем распоряжении такого солнечного помощника, вы облегчите свой труд и повысите комфортность  своего кочевого быта.

solnechnaya-panel solnechnoe-zaryadnoe-ustroy

Какой улей выбрать начинающему пчеловоду?

Этим вопросом задается каждый пчеловод , начиная заниматься пчелами. И мы , подготовили описание некоторых типов ульев с их плюсами и минусами. И так приступим.

Один из самых распространенных типов ульев является улик «Лежак». Размер рамки 435(мм)*300(мм). Лежаки бывают  16, 20, 24 рамки, а так же различные их модификации. Их лучше использовать в стационарных пасеках, ввиду его габарита и веса. Работать с ним можно только порамочно. Заносить в омшаник или помещение для зимовки не очень удобно. Пчелиная  семья зимует  обычно на площади от шести до девяти рамок и поэтому остается много лишнего объема в улике. Так же, если матку не ограничить в период  медосбора, то в улье «Лежаке»  матка может сеять хаотично и вам будет тяжело отобрать товарный мед. Плюсом улика «Лежака» является то, что поставив глухую перегородку, можно содержать две семьи.

Улей «Лангстрота-Рута», так  же система, которую использует большое количество пчеловодов.

Размер рамки в этой системе 435(мм)*230(мм). Работать с ульями «Рута» можно как рамками  так и корпусами. В принципе очень продуктивная система для сбора товарного меда и развития семьи. Но для зимовки, одного корпуса улья на 230(мм) будет мало. Поэтому семья должна входить в зиму на двух ульевых корпусах. И в этом заключается минус. Если будет холодная зима, то пчелам будет тяжело подниматься в верхний корпус. Пчеле нужно будет преодолеть верхнюю планку нижней рамки, затем воздушное пространство 10(мм) между нижней и верхней рамкой, нижнюю планку верхней рамки и добраться до корма в верхней рамке. Но в более теплом климате система довольно продуктивная.

Улей «Дадана — Блатта». В этой системе используется рамка размером 435(мм)*300(мм). Можно работать как рамками, так и корпусами. В различных модификациях этих ульев, корпуса производят на десять и двенадцать рамок. Так же используют магазинные надставки для ускорения и полного заполнения их товарным медом. Рамка 435(мм)*300(мм) заполненная медом весит около 3,5 кг и вес корпуса 10 кг, поэтому для облегчения своего труда, лучше использовать корпуса на десять рамок. Плюс, для зимовки, пчелам как раз достаточно будет одного корпуса на десять рамок. Очень легко ограничить матку в нижнем корпусе при помощи разделительной решетки. Если вы используете одну систему ульев, то вам проще будет работать на пасеке. Переставлять корпуса с улья на улей, за счет чего, будет  легко объединить семью, при надобности.

И по поводу других особенностей ульев и комплектующих. Улья желательно покупать с фальцами, что бы при перевозке ульев у вас корпуса случайно не сдвинулись(такое может быть в безфальцевых ульях). Либо при боковом дожде не затекла вода между корпусами.

Рамки лучше ставить с разделителями, так как  больше вероятности, что при сдвигании рамок вы не задавите матку.

В общем  пчеловоды используют различные системы и комплектации, а так же  сами изобретают различные улья. Но в итоге многие останавливаются на этих трёх системах ульев. В основном конечно используется система улья «Дадана — Блатта». С какой системой ульев будете работать, зависит только от вас. Не забывайте, что нужно выбрать улик такой, чтоб было легко и удобно работать именно вам.

uley

НЕ ХОЧЕШЬ ПРОБЛЕМ С ГАИ — НЕ НАРУШАЙ

В департаменте по поручению руководства Национальной полиции Украины в пределах компетенции, обработано обращение Союза пасечников Украины относительно начала кочевки передвижных пасек к местам медосбора и необходимости содействия в таких перевозках со стороны подразделений полиции.
Информируем, что для безопасной транспортировки пчелосемей в соответствии с требованиями Правил дорожного движения, водителям транспортных средств, осуществляющих перевозки передвижных пасек необходимо избегать таких типичных нарушений, как например:
—   масса прицепа с ульями превышает допустимую массу прицепа для тягача, что его перевозит;
—   груз выступает за габариты прицепа более чем на 0,4 м(по ширине) и более чем на 1,0 м (сзади прицепа или тягача);
— самостоятельно сконструированные прицепы не оборудованы светоотбивающими элементами или другими световыми приборами;
-техническое состояние самостоятельно сконструированных прицепов не соответствует требованиям стандартов, что касается безопасности дорожного движения.
В случае соблюдения водителями транспортных средств, осуществляющих перевозки передвижных пасек требований Правил дорожного движения, оснований для остановки и задержки в движении таких транспортных средств у работников полиции возникать не будет.
В.о. начальника Департамента превентивной деятельности Национальной полиции Украины И.М. Прохоренко

Скидки для постоянных клиентов

С 18 июля 2016 года в магазине www.uley.in начала действовать дисконтная система скидок для наших клиентов. 

Если вы являетесь клиентом нашего магазина, и совершили покупки на общую сумму от 15 000 гривен, вы получаете дисконтную карту со скидкой 3%.

Если вы совершили покупки на общую сумму от 30 000 гривен, вы получаете дисконтную карту со скидкой 5%.

Если вы совершили покупки на общую сумму от 50 000, вы получаете дисконтную карту со скидкой 7%.

Если вы раньше совершали покупки в нашем магазине, то при оформлении очередного заказа уточните у  менеджера информацию о вашей дисконтной скидке.

Мы используем накопительную систему скидок достигающая 7%. Накопительная система работает на общую сумму всех заказов в интернет магазине uley.in, переход на следующий уровень происходит:

От 15 000 – 3%

От 30 000 – 5%

От 50 000 – 7%

Скидка предоставляется на постоянной основе и является бессрочной (расчет основывается на сумме оплаченных заказов).

Скидка является персональной, и при оформлении заказа на другого получателя НЕ ДЕЙСТВУЕТ.

При предоставлении дополнительных скидок (товар дня и другие акции), не предусмотренных правилами данной дисконтной системы, скидки НЕ СУМИРУЮТСЯ, а предоставляется максимальная из возможных скидок.

Магазин оставляет за собой право на внесение изменений в правила дисконтной системы.

*Скидка не распространяется на такие категории товаров: вощина, автоматические медогонки, вальцы, агрегат для изготовления вощины.

kartu3

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО БДЖІЛЬНИЦТВО

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                                                                                                                 Про бджільництво

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 21, ст.157 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N  586-VI  (  586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137
Кодексом
N 2755-VI  (
2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112
Законами
N 5462-VI  (
5462-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80
N  442-VII ( 
442-18 ) від 05.09.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.727 }

 { У тексті Закону слова «центральним органом виконавчої влади з
питань аграрної політики»  в усіх відмінках замінено  словами
«центральним   органом  виконавчої   влади,   що   забезпечує
формування  державної  аграрної   політики»  у   відповідному
відмінку  згідно  із  Законом   N 5462-VI  (  5462-17  )  від
16.10.2012 }

     Цей Закон регулює відносини щодо розведення,  використання та
охорони  бджіл,  виробництва,  заготівлі  та  переробки  продуктів
бджільництва,   ефективного   використання   бджіл  для  запилення
ентомофільних  рослин  сільськогосподарського  призначення,  інших
видів   запилювальної   флори,   створення   умов  для  підвищення
продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення
гарантій дотримання  прав та захисту інтересів фізичних і юридичних
осіб, які займаються бджільництвом.          

 Розділ I

   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термінів

     У цьому Законі наведені нижче  терміни  вживаються  у  такому
значенні:

     бджільництво —   галузь  сільськогосподарського  виробництва,
основою   функціонування   якої   є   розведення,   утримання   та
використання    бджіл    для    запилення   ентомофільних   рослин
сільськогосподарського призначення і  підвищення  їх  урожайності,
виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості;

     пасічник —   фізична  особа,  яка  займається  утриманням  та
розведенням бджіл,  виробництвом і первинною переробкою  продуктів
бджільництва;

     робоча бджола  —  самка з недорозвиненими статевими органами,
яка запилює рослини,  збирає нектар,  пилок  і  виробляє  продукти
бджільництва;

     бджолина матка — самка,  яка забезпечує відтворення бджолиної
сім’ї;

     трутень — самець бджолиної матки;

     бджолина сім’я — цілісна біологічна одиниця,  яка складається
з  однієї бджолиної матки,  15-60 тисяч у середньому робочих бджіл
та приблизно двох тисяч трутнів;

     порода бджіл  —  цілісна  група  бджолиних  сімей   спільного
походження  зі  сталими  характерними  біологічними ознаками,  яка
склалася у процесі природного  та  штучного  добору,  поширена  на
території з певними кліматичними та медозбірними умовами;

     аборигенні (місцеві) бджоли — породи і популяції бджіл, які з
давніх часів населяють певну територію і  виникли  тут  у  процесі
еволюції;

     племінна бджолина    сім’я    —    високопродуктивна    сім’я
чистопорідних бджіл,  яка стійко передає  потомству  свої  породні
ознаки;

     племінна пасіка   —   пасіка,   призначена  для  розмноження,
поліпшення та виведення бджіл певної породи,  збереження існуючого
генофонду бджіл;

     племінний бджолорозплідник     —     племінне    бджільницьке
підприємство,  спеціалізоване  на  виведенні  бджолиних  маток   і
формуванні бджолиних сімей на продаж;

     товарна пасіка  — пасіка,  призначена для одержання продуктів
бджільництва;

     перевезення (кочівля) пасік — вивезення пасік на  медозбір  і
запилення ентомофільних рослин;

     паспорт пасіки  —  документ  про  ветеринарно-санітарний стан
бджолиних  сімей,  виданий  власнику  пасіки  центральним  органом
виконавчої   влади,   що   реалізує   державну  політику  у  сфері
ветеринарної  медицини;  { Абзац п’ятнадцятий статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

     племінне свідоцтво   (сертифікат)   —  документ  встановленої
форми, який підтверджує якість племінних бджіл;

     стільники — бджолині будівлі з воскових  комірок,  призначені
для вирощування потомства, розміщення кормових запасів і бджіл;

     бджолиний віск — органічна сполука, яка виділяється восковими
залозами бджіл  і  використовується  для  будівництва  стільників,
запечатування комірок з медом і розплодом;

     вощина — штучно виготовлені тонкі воскові листки відповідного
розміру з відтисненими на них основами комірок;

     продукти бджільництва — продукти, одержані завдяки збиральним
і фізіологічним властивостям бджіл (мед,  віск,  бджолине обніжжя,
перга,  прополіс,  маточне  молочко,  бджолина  отрута,  трутневий
гомогенат), а також самі бджоли;

     ентомофільні рослини   сільськогосподарського  призначення  —
рослини, які запилюються комахами;

     апітерапія —  лікування  та   профілактика   захворювань   за
допомогою продуктів бджільництва;

     засоби захисту бджіл — імунобіологічні, біологічні, рослинні,
хімічні, хіміко-фармацевтичні  та  інші ветеринарні препарати,  що
використовуються у бджільництві.

     Стаття 2. Законодавство України про бджільництво

     Законодавство України    про    бджільництво   базується   на
Конституції України  ( 254к/96-ВР ) та складається з цього Закону,
законів України «Про захист рослин» ( 180-14 ),  «Про  ветеринарну
медицину» (  2498-12  ),  «Про  племінну  справу  у  тваринництві»
( 3691-12 ),  «Про тваринний світ» (  3041-12  ),  «Про  рослинний
світ»  (  591-14 ), «Про безпечність та якість харчових продуктів»
( 771/97-ВР ) та інших нормативно-правових актів.

{  Стаття  2  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом N 442-VII
( 442-18 ) від 05.09.2013 }

     Стаття 3. Об’єкти бджільництва

     Об’єктами бджільництва   є  робочі  бджоли,  бджолині  матки,
трутні,  бджолині сім’ї,  яких розводять на племінних  і  товарних
пасіках.

     Стаття 4. Суб’єкти бджільництва

     Суб’єктами бджільництва незалежно від форм власності є:

     племінні та товарні пасіки, племінні бджолорозплідники;

     підприємства з    виготовлення    обладнання   та   пасічного
інвентаря;

     підприємства, установи   та   організації    із    заготівлі,
переробки, реалізації продуктів бджільництва та препаратів із них;

     лабораторії сертифікації продуктів бджільництва;

     наукові установи,  заклади освіти, дослідні господарства, які
займаються бджільництвом.

     До суб’єктів бджільництва також належать спілки, асоціації та
інші   об’єднання,   діяльність   яких   пов’язана   з   питаннями
бджільництва.

     Суб’єкти бджільництва,   зайняті  виробництвом  і  переробкою
продуктів  бджільництва,   є   виробниками   сільськогосподарської
продукції.

     Стаття 5. Громадські організації пасічників

     З метою  задоволення  спільних  інтересів у питаннях розвитку
бджільництва  громадяни   можуть   добровільно   об’єднуватися   у
громадські організації пасічників.

                           

Розділ II
         

  ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ
                          

  БДЖІЛЬНИЦТВА

     Стаття 6. Державне управління в галузі бджільництва

     Державне управління в галузі бджільництва здійснюють  Кабінет
Міністрів   України,   центральний   орган  виконавчої  влади,  що
забезпечує  формування  державної  аграрної  політики, центральний
орган  виконавчої  влади,  що  реалізує державну аграрну політику,
Рада   міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  місцеві  державні
адміністрації.

{  Стаття  6  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

     Стаття 7. Державне регулювання в галузі бджільництва

     Державне регулювання   в   галузі  бджільництва  здійснюється
шляхом:

     визначення загальних      засад       проведення       єдиної
науково-технічної політики;

     встановлення відповідних норм і правил;

{  Абзац третій статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 442-VII ( 442-18 ) від 05.09.2013 }

     удосконалення державного управління в галузі бджільництва;

     організації та забезпечення проведення заходів з діагностики,
профілактики і боротьби з хворобами та потравами бджіл;

     розроблення та затвердження технологічних вимог до проведення
селекційно-племінної  роботи  в  галузі  бджільництва,  проведення
атестації пасік і видачі племінних свідоцтв (сертифікатів);

     організації та  забезпечення  контролю  за  якістю  продуктів
бджільництва;

     контролю за експортом та імпортом продуктів бджільництва;

     координації підготовки   та  перепідготовки  спеціалістів  із
бджільництва;

     координації селекційно-племінної  роботи,  сприяння  розвитку
бджільництва;

     здійснення контролю  за  ефективністю запилення ентомофільних
рослин сільськогосподарського призначення в порядку, встановленому
центральним  органом  виконавчої  влади,  що забезпечує формування
державної аграрної політики.

     Стаття 8. Державна підтримка бджільництва

     Державна підтримка    зайняття   бджільництвом   здійснюється
шляхом:

     створення умов і сприяння розвитку бджільництва на Україні;

     проведення наукових досліджень і вжиття заходів щодо  охорони
та збереження генотипів бджіл;

     відшкодування витрат  на  ветеринарно-санітарне  забезпечення
бджільництва;

     надання пільг  при  оподаткуванні   відповідно   до   чинного
законодавства;

     надання кредитів та залучення інвестицій на пільгових умовах;

     надання цільових   субсидій   та   інших   видів   фінансової
підтримки;

     підготовки спеціалістів із бджільництва;

     вжиття інших заходів економічного стимулювання.

     Стаття 9. Селекційно-племінна робота в галузі бджільництва

     З метою збереження, відтворення та розповсюдження українських
степових,  карпатських  і  поліських  генотипів бджіл в ареалах їх
природного розселення створюються  племінні  бджолорозплідники  та
племінні пасіки,  які займаються селекцією і репродукцією бджіл та
їх реалізацією.

     Племінна база   і   система    селекційно-племінної    роботи
створюються  центральним  органом  виконавчої  влади,  що реалізує
державну аграрну політику, та Українською академією аграрних наук,
діяльність  яких  у  цій  галузі  провадиться відповідно до Закону
України «Про племінну справу у тваринництві» ( 3691-12 ).

{  Частина  друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

     Стаття 10. Гарантії прав та інтересів пасічників

     Держава гарантує  додержання  прав   і   законних   інтересів
пасічників у галузі бджільництва.

     Пасічники, здійснюючи   господарську   діяльність   у  галузі
бджільництва,  мають право приймати з власної ініціативи  будь-які
рішення, що не суперечать законодавству України.

     Пасічники мають  право  на  оскарження в суді рішень,  дій чи
бездіяльності   органів   державної   влади,   органів   місцевого
самоврядування, їх посадових і службових осіб.

                         

   Розділ III
                     

ЗАЙНЯТТЯ БДЖІЛЬНИЦТВОМ

     Стаття 11. Право на зайняття бджільництвом

     Право на  утримання  бджіл  і  зайняття  бджільництвом  мають
громадяни України,  іноземці та особи без громадянства,  які мають
необхідні  навики  або  спеціальну  підготовку,  а  також юридичні
особи.

     Зайняття бджільництвом  здійснюється  без  окремого   дозволу
органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

     Стаття 12. Формування пасіки

     Фізична або  юридична  особа  з  метою зайняття бджільництвом
формує  пасіку  з  бджолиних  сімей,  яка   може   мати   підсобне
приміщення,  інвентар  і обладнання та розміщується на відповідній
земельній ділянці.

     Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та
фізичними особами, не обмежується.

     На пасіках утримуються бджоли лише районованих у тій чи іншій
місцевості порід  згідно  з  планом  їх  породного  районування  в
Україні,  затвердженим  центральним  органом  виконавчої влади, що
забезпечує формування державної аграрної політики.

     Стаття 13. Видача ветеринарно-санітарних паспортів,
                племінних свідоцтв (сертифікатів)
                і реєстрація пасік

     З метою  обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних
заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний  паспорт.
Форма  паспорта  і  порядок його видачі встановлюються центральним
органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування  державної
аграрної політики.

     Племінні бджолорозплідники  і   племінні   пасіки   проходять
атестацію та одержують племінні свідоцтва (сертифікати) відповідно
до Закону   України   «Про   племінну   справу   у   тваринництві»
( 3691-12 ).

     Пасіка підлягає  реєстрації  за  місцем  проживання  фізичної
особи  або  за  місцезнаходженням юридичної особи,  яка займається
бджільництвом,  у місцевих державних адміністраціях або сільських,
селищних,  міських  радах  у  порядку,  встановленому  центральним
органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування  державної
аграрної політики.

     Стаття 14. Порядок надання земельних ділянок для зайняття
                бджільництвом

     Земельні ділянки    надаються    пасічникам    для   зайняття
бджільництвом у порядку,  встановленому Земельним кодексом України
( 561-12 ) та Законом України «Про оренду землі» ( 161-14 ).

     Стаття 15. Розміщення пасік

     Фізичні та  юридичні  особи  розміщують  пасіки  на земельних
ділянках,  які належать їм на правах власності  або  користування,
відповідно до ветеринарно-санітарних правил.

     Розміщення пасік  на  земельних  ділянках інших власників або
користувачів здійснюється за їх згодою.

     Розміщення пасік  на  землях  лісового   фонду   здійснюється
безоплатно з    урахуванням   вимог   Лісового   кодексу   України
( 3852-12 ).

     Стаття 16. Перевезення (кочівля) пасік

     Перевезення (кочівля)  пасік до медоносних угідь здійснюється
відповідно  до  ветеринарно-санітарних  правил  за  погодженням  з
власниками або користувачами земельних ділянок.
 

     {  Частину  другу  статті  16  виключено  на  підставі Закону
N 586-VI (
586-17 ) від 24.09.2008 }

     Стаття 17. Облік бджолиних сімей та їх продуктивності

     Облік бджолиних  сімей  та  їх  продуктивності  ведеться   за
результатами осінніх і весняних перевірок у встановленому порядку.

                         

   Розділ IV
            

ПРОДУКТИ БДЖІЛЬНИЦТВА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

     Стаття 18. Порядок заготівлі та реалізації продуктів
                бджільництва

     Заготівля та реалізація продуктів  бджільництва  здійснюються
фізичними    та   юридичними   особами   відповідно   до   чинного
законодавства.

     Стаття 19. Ветеринарно-санітарна експертиза в галузі
                бджільництва

     Вироблені або  заготовлені  продукти  бджільництва з метою їх
реалізації  підлягають   ветеринарно-санітарній   експертизі,   що
здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

     Стаття 20. Виробництво та реалізація вощини

     Виробництво вощини   з   метою   її  реалізації  здійснюється
фізичними та юридичними особами в установленому порядку.

     Стаття 21. Лікування та профілактика захворювань за
                допомогою продуктів бджільництва (апітерапія)

     З метою  профілактики та лікування захворювань людей і тварин
застосовуються  лікарські  засоби  (лікарські   препарати,   ліки,
медикаменти), виготовлені з продуктів бджільництва.

     Доклінічне вивчення  таких  лікарських  засобів,  їх клінічне
випробування   та   застосування   здійснюються   відповідно    до
законодавства України.

     Стаття 22. Використання бджіл

     Бджоли використовуються     для    запилення    ентомофільних
дикорослих   рослин,   запилення    і    підвищення    врожайності
ентомофільних   рослин   сільськогосподарського   призначення   та
виробництва продуктів бджільництва.

     Фізичні та юридичні особи, які вирощують ентомофільні рослини
сільськогосподарського призначення, для підвищення урожайності цих
рослин можуть використовувати пасіки на договірних засадах.

     Стаття 23. Ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і
                продуктів бджільництва

     Ввезення в  Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів
бджільництва  здійснюються   за   правилами,   що   встановлюються
центральним  органом  виконавчої  влади,  що забезпечує формування
державної аграрної політики.
 

     {  Частину  другу  статті  23  виключено  на  підставі Закону
N 442-VII (
442-18 ) від 05.09.2013 }

     Нерайоновані породи бджіл ввозяться в Україну лише в наукових
цілях   з   дозволу   центрального  органу  виконавчої  влади,  що
забезпечує  формування державної аграрної політики, за погодженням
з Українською академією аграрних наук.

                           

  Розділ V
       

   ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ФІНАНСУВАННЯ  ЗАХОДІВ
                   

   У ГАЛУЗІ БДЖІЛЬНИЦТВА

     Стаття 24. Професійна діяльність у галузі бджільництва

     Професійною діяльністю в галузі бджільництва можуть займатися
громадяни,  які  мають  освіту  відповідного рівня та професійного
спрямування.

     Підготовка спеціалістів  із   бджільництва   здійснюється   у
професійно-технічних   і   вищих   сільськогосподарських  закладах
освіти.

     Післядипломне навчання    спеціалістів    із     бджільництва
проводиться на факультетах, курсах підвищення кваліфікації у вищих
закладах освіти та на спеціалізованих курсах.

     Підвищенням кваліфікації пасічників  можуть  також  займатися
громадські організації відповідно до їх статутів.

     Підготовка та    перепідготовка,    підвищення   кваліфікації
спеціалістів із бджільництва підприємств, установ та організацій з
приватною формою власності,  у тому числі фермерських господарств,
здійснюються за рахунок власних  коштів,  а  спеціалістів  органів
виконавчої  влади  у  галузі  бджільництва  —  за  рахунок  коштів
Державного бюджету України.

     Спеціалісти органів виконавчої влади  у  галузі  бджільництва
підлягають  атестації  у встановленому законодавством порядку.  За
результатами  атестації  визначаються   відповідність   працівника
займаній  посаді,  рівень  його кваліфікації,  категорія,  а також
встановлюється посадовий оклад згідно із законодавством України.

     Стаття 25. Наукове забезпечення в галузі бджільництва

     Наукове забезпечення  в  галузі   бджільництва   здійснюється
Українською    академією    аграрних    наук   через   мережу   її
науково-дослідних  установ  відповідно  до  Закону  України   «Про
наукову і науково-технічну діяльність» ( 1977-12 ).

     Стаття 26. Фінансування заходів у галузі бджільництва

     Фінансування заходів  у  галузі  бджільництва здійснюється за
рахунок коштів Державного бюджету України,  місцевих  бюджетів  та
інших не заборонених законами України джерел.

     Фінансування загальнодержавних    і   регіональних   цільових
програм у галузі  бджільництва  здійснюється  відповідно  в  межах
коштів,  передбачених  у  Державному  бюджеті  України та місцевих
бюджетах на проведення селекційно-племінної роботи у тваринництві.

               

    Розділ VI

                        

  ОХОРОНА БДЖІЛ

     Стаття 27. Забезпечення охорони бджіл

     Охорона бджіл забезпечується шляхом:

     вжиття заходів  щодо  запобігання  розоренню  та   навмисному
знищенню бджолиних сімей;

     надання ветеринарно-санітарної  допомоги з метою профілактики
та лікування захворювань бджіл;

     сприяння безперешкодному перевезенню (кочівлі) пасік;

     організації наукових  досліджень,  спрямованих   на   охорону
бджіл;

     проведення через   засоби   масової   інформації   пропаганди
зайняття бджільництвом  та  необхідності  охорони  бджіл,  реклами
продуктів бджільництва;

     забезпечення оптимальної  кількості бджолиних сімей в ареалах
їх розселення;

     сприяння діяльності, спрямованій на збереження бджіл;

     організації державної підтримки бджільництва.

     Стаття 28. Обов’язки власників і користувачів природних
                ресурсів щодо охорони бджіл

     На власників  і  користувачів природних ресурсів щодо охорони
бджіл покладаються обов’язки, передбачені законом.

     Стаття 29. Державний ветеринарний контроль у галузі
                бджільництва

     З метою   запобігання   захворюванню   бджіл   та  додержання
ветеринарно-санітарних  норм  і  правил  у   галузі   бджільництва
здійснюється    державний   ветеринарний   контроль   у   порядку,
визначеному Законом    України    «Про    ветеринарну    медицину»
( 2498-12 ).

     Стаття 30. Охорона ареалів розселення бджіл

     Юридичні та  фізичні  особи,  які  провадять  діяльність,  що
впливає  або може вплинути на стан бджіл,  зобов’язані забезпечити
їх охорону.

     У процесі    сільськогосподарської    діяльності,     лісових
користувань,  проведення геологорозвідувальних робіт,  видобування
корисних   копалин,   визначення   місць   випасання   і   прогону
сільськогосподарських тварин, розроблення туристських маршрутів та
організації  місць  відпочинку  населення,  проведення  військових
навчань   і  маневрів,  навчань  з  цивільної  оборони  населення,
випробовувань   будь-якої   техніки   повинні   передбачатися    і
здійснюватися заходи щодо збереження ареалів розселення бджіл.

     Забороняється проводити   оранку  та  будь-яким  іншим  чином
руйнувати медоносні угіддя,  застосовувати засоби захисту  рослин,
стимулятори  їх  росту,  мінеральні  добрива,  інші  препарати  та
здійснювати будь-які роботи,  що  можуть  призвести  до  фізичного
знищення бджіл під час медозбору.

     Юридичні та  фізичні  особи,  які застосовують засоби захисту
рослин,  зобов’язані  дотримуватися   діючих   нормативно-правових
актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

     Стаття 31. Охорона бджіл у разі застосування в сільському і
                лісовому господарстві засобів захисту рослин

     Застосування засобів захисту рослин у сільському та  лісовому
господарстві  дозволяється  згідно з їх переліком,  затвердженим у
встановленому  порядку  центральним  органом  виконавчої влади, що
забезпечує  формування  державної аграрної політики, з додержанням
вимог цього Закону.

     Стаття 32. Охорона бджіл під час проведення лісогосподарських
                робіт

     З метою охорони бджіл під  час  проведення  лісогосподарських
робіт   забороняється  вирубування  липи,  клена,  верби,  акації,
каштанів  та  інших  медоносів  і  пилконосів  у   радіусі   трьох
кілометрів  від  місць розташування стаціонарних пасік і населених
пунктів —  ареалів  природного  розселення  бджіл,  крім  випадків
поліпшення санітарного стану лісів та умов їх відновлення.

     Стаття 33. Охорона бджіл у природних умовах життєдіяльності

     З метою  охорони  бджіл у природних умовах життєдіяльності не
допускається розорення бджолиних сімей,  які  оселилися  в  дуплах
дерев,  щілинах і штучних спорудах.  Якщо бджолині сім’ї заважають
життєдіяльності людини, їх, по можливості, переселяють.

     Стаття 34. Ветеринарно-санітарне обслуговування бджільництва

     Ветеринарно-санітарне обслуговування             бджільництва
здійснюється   спеціалістами  ветеринарної  медицини  або  під  їх
контролем власниками пасік чи пасічниками.

     Стаття 35. Охорона бджіл на державному кордоні України

     Охорона бджіл  на  державному  кордоні  України  здійснюється
відповідно до міжнародних договорів та законодавства України.

     Стаття 36. Охорона генотипів бджіл

     Робота щодо збереження, репродукції та поліпшення аборигенних
(місцевих) бджіл проводиться відповідно до законодавства України.

     Збереження, репродукція та поліпшення аборигенних  (місцевих)
бджіл  в  ареалах  їх природного розселення здійснюються на основі
принципу збереження та поліпшення цих порід, який склався в тих чи
інших природно-кліматичних умовах.

     З метою   охорони   генотипів   бджіл   створюються  племінні
бджолорозплідники та племінні пасіки,  які займаються репродукцією
бджіл з наступним їх розселенням у відповідних ареалах.

     Навколо племінних   бджолорозплідників   і   племінних  пасік
установлюються зони радіусом 15-20 кілометрів,  на території  яких
дозволяється розводити бджіл лише місцевої селекції.

     Стаття 37. Інформування про небезпечні, стихійні
                гідрометеорологічні явища та небезпечні роботи

     Інформування про  небезпечні,  стихійні   гідрометеорологічні
явища  та  їх  прогноз,  а також про стан навколишнього природного
середовища  здійснює   гідрометеорологічна   служба   в   порядку,
визначеному законодавством.

     Фізичні та  юридичні  особи,  які застосовують засоби захисту
рослин для обробки медоносних рослин,  зобов’язані не пізніше  ніж
за  три  доби  до  початку обробки через засоби масової інформації
попередити про це пасічників,  пасіки яких знаходяться на відстані
до   десяти   кілометрів   від   оброблюваних   площ.   При  цьому
повідомляється дата обробки,  назва препарату, ступінь і строк дії
токсичності препарату.

                      

      Розділ VII
          

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
                      В ГАЛУЗІ БДЖІЛЬНИЦТВА

     Стаття 38. Відповідальність за порушення законодавства в
                галузі бджільництва

     Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за  собою
дисциплінарну,  адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну
відповідальність згідно з законами України.

     Відповідальність за   порушення   законодавства   в    галузі
бджільництва несуть особи, винні у:

     неповідомленні (приховуванні)    або    наданні   неправдивої
інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів
захисту рослин;

     порушенні технології            вирощування            рослин
сільськогосподарського  та  іншого  призначення,  що  призвело  до
погіршення умов у ареалах розселення бджіл;

     реалізації продуктів   бджільництва  та  їх  сумішей,  що  не
пройшли ветеринарно-санітарної експертизи;

     ухиленні від обов’язкової  ветеринарно-санітарної  експертизи
продуктів бджільництва та їх сумішей;

     порушенні правил  ввезення  на територію України та вивезення
за її межі бджіл та продуктів бджільництва;

     реалізації на території України не зареєстрованих  в  Україні
засобів захисту бджіл.

     Законами України може бути встановлено відповідальність також
за інші види порушень у галузі бджільництва.

     Стаття 39. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок
                порушення законодавства про бджільництво

     Шкода, заподіяна   внаслідок   порушення   законодавства  про
бджільництво,  відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених
законодавством України.

     Стаття 40. Розгляд спорів у галузі бджільництва

     Спори, що виникають у галузі бджільництва,  вирішуються судом
у встановленому законодавством порядку.

                         

  Розділ VIII
              

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ
                           БДЖІЛЬНИЦТВА

     Стаття 41. Міжнародне співробітництво в галузі бджільництва

     Україна бере участь у міжнародному співробітництві  в  галузі
бджільництва на основі багатосторонніх і двосторонніх угод.

     Участь України   у   міжнародному  співробітництві  в  галузі
бджільництва здійснюється в порядку,  встановленому законодавством
України, шляхом:

     проведення спільних наукових досліджень;

     розроблення та реалізації міжнародних програм;

     здійснення взаємного    обміну    інформацією   та   вивчення
міжнародного досвіду;

     участі у міжнародних  конгресах,  конференціях,  симпозіумах,
виставках, ярмарках та в їх проведенні;

     набуття членства в міжнародних організаціях пасічників;

     підтримання міжнародних професійних і виробничих контактів.

     Стаття 42. Міжнародні договори

     Якщо міжнародним  договором,  згода  на  обов’язковість якого
надана Верховною Радою України,  встановлені інші правила, ніж ті,
що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного
договору.

                   

         Розділ IX
                  

     ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
  2. До приведення інших законів у відповідність із цим Законом
    вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
  3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців  з  дня
    набрання чинності цим Законом:

     подати на  розгляд  Верховної  Ради  України  пропозиції  про
приведення законодавчих  актів  України  у  відповідність  із  цим
Законом;

     привести свої  нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;

     забезпечити перегляд і скасування  міністерствами  та  іншими
центральними  органами  виконавчої  влади  їх  нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.

  1. Внести зміни до таких законів України:

     1) частину  другу  статті   89   Лісового   кодексу   України
( 3852-12  )  (Відомості  Верховної Ради України,  1994 р.,  N 17,
ст. 99) після  слів  «спеціальне  використання  лісових  ресурсів»
доповнити словами «крім розміщення пасік»;
 

     { Підпункт 2 пункту 4 розділу IX втратив чинність на підставі
Кодексу N 2755-VI (
2755-17 ) від 02.12.2010 }

 Президент України                                        Л.КУЧМА

 м. Київ, 22 лютого 2000 року
          N 1492-III

Публікації документа

  • Голос Українивід 01.04.2000
  • Урядовий кур’єрвід 05.04.2000
  • Офіційний вісник Українивід 07.04.2000 — 2000 р., № 12, стор. 42, стаття 445, код акту 15266/2000
  • Відомості Верховної Ради Українивід 26.05.2000 — 2000 р., № 21, стаття 157
cart0
x